На зустрічі Трампа з Сі Цзіньпіном обговорюватимуться ризики, пов’язані з штучним інтелектом.

США та Китай вступили в змагання за лідерство в сфері штучного інтелекту.

На саміті в Пекіні, як очікується, президент США Дональд Трамп і голова Китаю Сі Цзіньпін обговорять загрози, пов’язані зі штучним інтелектом. Проте в багатьох аспектах позиції обох держав щодо цього питання виглядають більш віддаленими, ніж будь-коли, зазначає NYT.

США та Китай беруть участь у “перегонах” зі створення зброї на основі штучного інтелекту, яка здатна завдати значної шкоди без участі людини. Новітні моделі ШІ можуть забезпечити кібератаки, які можуть паралізувати глобальні фінансові установи та енергетичні системи. Експерти також висловлюють занепокоєння щодо можливого використання штучного інтелекту терористами та навіть щодо ймовірності, що ШІ може набути свідомості і загрожувати людству.

У міру того, як США та Китай поглиблюють свою конкуренцію за лідерство в галузі штучного інтелекту, це викликає у політиків та деяких дослідників побоювання, що встановлення обмежень на розвиток штучного інтелекту — наприклад, обмеження його здатності створювати біологічну зброю — може дати можливість іншій країні випередити.

В останні тижні американські чиновники відзначали, що ШІ допомагає їм визначати цілі у війні США проти Ірану. Китай, під час масштабного військового параду минулого року, продемонстрував дрони, спроектовані для автономного польоту поряд із винищувачами.

У тижні, що передували візиту Трампа до Пекіна, уряди обох країн відкрито вступили в конфлікт через технології. Білий дім нещодавно звинуватив китайські компанії, що працюють у сфері ШІ, у масовій крадіжці інтелектуальної власності американських фірм. Пекін заблокував спробу Meta придбати китайський стартап у сфері ШІ Manus, посилаючись на питання національної безпеки.

Деякі експерти висловлюють обережний оптимізм щодо того, що візит Трампа може стати поштовхом для співпраці. Адміністрація Трампа, яка раніше акцентувала увагу на дерегулюванні штучного інтелекту, останнім часом висловила занепокоєння щодо загроз, які може нести штучний інтелект для кібербезпеки, після того як американська компанія Anthropic оголосила про свою нову потужну модель Mythos.

Співпраця в регулюванні штучного інтелекту відрізняється від попередніх спроб вирішення глобальних викликів. Під час “холодної війни” США та СРСР дійшли згоди щодо необхідності уникнення несанкціонованого або випадкового використання ядерної зброї, тому обмінювалися інформацією для зменшення цієї загрози.

Щодо штучного інтелекту, наразі неясно, які саме ризики несе ця технологія та як найкраще їх зменшити. Американські вчені, як правило, намагаються обговорити екзистенційні ризики — такі як патогени, створені ШІ, або випадкова ядерна війна — та ризик виникнення “надрозуму”, штучного інтелекту з можливостями, що перевищують людські. Китайські дослідники та урядовці частіше акцентують увагу на ризиках для соціальної стабільності та національної безпеки. Це включає дезінформацію, що поширюється за допомогою ШІ, та чат-ботів, які генерують відповіді, що ставлять під сумнів суворий контроль уряду над інтернетом.

“Досить складно співпрацювати в сфері стратегічних технологій. Це ще важче, коли у нас немає чіткого та узгодженого бачення того, яку проблему ми намагаємося вирішити”, — зазначає професор Університету Джорджа Вашингтона Джеффрі Дінг, який досліджує конкуренцію у сфері штучного інтелекту між США та Китаєм.

Ці розбіжності в пріоритетах з самого початку ускладнювали співпрацю. У листопаді 2023 року тодішній президент США Джо Байден і Сі домовилися про діалог щодо ризиків, пов’язаних із ШІ — це був перший випадок, коли лідери двох країн публічно визнали цю тему. Пізніше представники обох сторін зустрілися в Женеві. Американські чиновники прагнули обговорити можливі зловживання штучним інтелектом, зокрема з боку Китаю. Китайські чиновники зосередилися на експортному контролі США, який, на їхню думку, був спрямований на перешкоджання розвитку ШІ в Китаї. Спочатку посадовці описували цю зустріч як першу з багатьох, але більше таких зустрічей не відбулося.

Наприкінці 2024 року Сі та Байден домовилися про забезпечення контролю людини над ядерною зброєю, а не залишати це штучному інтелекту. Проте щодо цього питання також не було жодних додаткових деталей.

Спочатку США не приділяли уваги залученню Китаю до обговорень безпеки штучного інтелекту, частково через впевненість у своєму технологічному лідерстві, зазначає Скотт Сінгер з Фонду Карнегі за міжнародний мир. Лише на початку 2025 року, з появою DeepSeek — китайського стартапу з власною потужною моделлю штучного інтелекту — американські політики усвідомили, що китайський ШІ також може вплинути на національну безпеку США.

Це усвідомлення зміцнило конкурентну позицію Вашингтона. Адміністрація Трампа прямо вказала на “перемогу в перегонах” із Китаєм як причину для послаблення регулювання у сфері штучного інтелекту.

Але навіть незважаючи на те, що офіційні переговори щодо ШІ зайшли в глухий кут, науковці з обох країн проводили неформальні дискусії, часто в рамках наукових конференцій або аналітичних центрів. Учасники описували ці зустрічі як активні та зазначали, що вони дали багато пропозицій щодо співпраці, таких як гаряча лінія на випадок інцидентів, пов’язаних із ШІ, або спільні стандарти для тестування здатності ШІ синтезувати біологічні загрози. Хоча ці розмови не залишилися без політичного тиску.

Професор Університету Фудань Цзян Тяньцзяо, який брав участь у численних дискусіях з американськими вченими, зазначив, що багато китайських науковців, особливо у сфері безпеки та оборони, скептично ставляться до намірів своїх американських колег. Вони вказують на спроби Трампа послабити внутрішні обмеження щодо штучного інтелекту в США як доказ того, що обговорення питань безпеки є пасткою, спрямованою на уповільнення розвитку Китаю.

З американського боку багато вчених і чиновників вважають, що Китай таємно працює над створенням штучного “суперінтелекту”, хоча Пекін майже не згадує про це публічно, а китайські вчені наполягають, що це не є пріоритетом. Китай публічно акцентує увагу на практичному, реальному застосуванні ШІ.

Крім того, існують більш глибокі розбіжності. Для тривалих дискусій, організованих американським Інститутом Брукінгса та китайським Університетом Цінхуа, учасники створили глосарій термінів. За словами наукового співробітника Інституту Брукінгса Кайла Чана, не вдалося досягти консенсусу щодо значення таких основоположних термінів, як “втрата контролю” над системами штучного інтелекту.

“Хоча ці діалоги корисні, в певному сенсі ми все ще перебуваємо на досить ранній стадії. Попереду ще багато роботи”, — зазначив Чан.

“Мабуть, найважливішим результатом зустрічі між Сі та Трампом стало б просто чітке підтвердження того, що співпраця у сфері штучного інтелекту є політично прийнятною”, — підкреслив Дінг з Університету Джорджа Вашингтона.

“Я не вважаю, що нам потрібна всеосяжна двостороння угода, яка б мала зобов’язальний характер. Потрібно лише продемонструвати, що це сфера, в якій зацікавлені сторони з Китаю та США можуть і надалі співпрацювати”, — додав він.

WSJ також повідомляла, що до порядку денного саміту можуть бути включені питання безпеки ШІ. США та Китай розглядають можливість започаткування офіційних переговорів щодо штучного інтелекту, оскільки конкуренція Вашингтона та Пекіна в цій сфері загрожує перетворитися на перегони озброєнь цифрової епохи.

В Україні про штучний інтелект говорять як про цифрову трансформацію. У світі його вже розглядають як інструмент впливу на всі сфери життя суспільства. ШІ більше не є лише технологією — це питання політичного впливу та контролю над майбутнім. Детальніше про це в статті “Поки Україна розробляє стратегію ШІ, світ уже ділить вплив на нього” розповідав Олексій Костенко.