Китай засвоює уроки з досі незавершеного “мирного” плану адміністрації президента США Дональда Трампа для Росії та України, спостерігаючи, як далеко Вашингтон готовий зайти, щоб досягти угоди, і чи означає це поступки Москві.
Президент Сі Цзіньпін використовує цю нагоду, щоб чіткіше окреслити свою давно оголошену мету: об’єднання з Тайванем. Це ставить самокерований острів у небезпечне становище, оскільки сигнали Вашингтона стають все більш розмитими, а наміри Сі — все більш явними, зазначає Карішма Васвані — оглядачка Bloomberg Opinion, яка висвітлює політику в Азії.
Доля Тайваню вже раніше була пов’язана з вторгненням Росії в Україну. У 2022 році колишній прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда сказав: “Сьогодні Україна. Завтра, можливо, Східна Азія”.
Поділяючи подібну думку, військовий стратег і відставний австралійський генерал-майор Мік Райан попередив, що Китай може скористатися цим моментом, щоб представити власний план. Він зазначає, що Сі завжди вважав за краще взяти контроль над островом без військових дій.
“Таким чином, ми можемо очікувати, що Комуністична партія Китаю представить адміністрації Трампа 28-пунктний план щодо Тайваню, таємно або публічно, в найближчій або середньостроковій перспективі”, — припускає він.
Оглядачка додає, що ця стратегія вже була викладена в Білій книзі Пекіна 2022 року “Питання Тайваню та возз’єднання Китаю в нову еру”. У ній стверджується, що острів завжди був частиною Китаю, відкидається міжнародне втручання і возз’єднання розглядається як необхідна умова національного відродження. Пекін попередив, що готовий застосувати силу для досягнення своїх цілей.
Минулого тижня Китай виступив із застереженням щодо “розпалювання конфлікту” в Тайванській протоці після того, як найбільший військовий корабель Нової Зеландії пройшов через цю водну артерію. Різка реакція була спрямована не тільки на новозеландців, а й на будь-яких прихильників острова, які мають намір втрутитися в це питання.
24 листопада Трамп і Сі провели годинну телефонну розмову, під час якої обговорили питання торгівлі та зростаючі суперечності між Китаєм і Японією, спричинені коментарями прем’єр-міністерки Японії Санае Такаїті щодо Тайваню.
Трамп не згадав про острів у своєму дописі про розмову. Але міністерство закордонних справ Китаю приділило значну увагу зауваженням Сі з цього питання.
Сі заявив, що повернення Тайваню до Китаю є невід’ємною частиною післявоєнного міжнародного порядку. Ця формулювання є навмисним. Він намагається представити Пекін як захисника глобальної системи, створеної після Другої світової війни, і вказує на Тайвань — а також на будь-яку країну, яка його підтримує — як на дестабілізуючу силу.
У відповідь Тайбей оголосив про додаткові 40 мільярдів доларів на оборону. Президент Лай Цінде заявив, що ці кошти підуть на закупівлю нової американської зброї та посилення асиметричних можливостей острова. Йдеться про невеликі й відносно недорогі системи, які, за задумом, мали б завдати значних втрат силам Китаю до прибуття допомоги США. Це послання було адресоване як Пекіну, так і Вашингтону.
Лай має підстави для занепокоєння. Як зазначає колумніст Хел Брендс, найближчі місяці можуть виявитися вирішальними для безпеки острова. Увага Трампа, здається, зосереджена на поліпшенні відносин з Китаєм, тоді як Сі стає все сміливішим у своїх заявах про об’єднання.
“Тайвань є важливою опорою світової економіки, виробляючи приблизно 90% найсучасніших комп’ютерних чіпів. Серйозний конфлікт зруйнував би ланцюги постачання, на яких базується все: від смартфонів і автомобілів до центрів обробки даних штучного інтелекту”, — додає оглядачка.
План оборони Лая є розумним, але його прийняття може “застрягти в парламенті”. Тайбей повинен докласти значних зусиль, щоб виділити кошти на безпілотники, ракети, мобільні пускові установки та стійкі системи управління. Він також повинен продовжувати проводити навчання з цивільної оборони та вживати заходів для протидії операціям Китаю з впливу.
Союзники Вашингтона — Японія, Австралія, Південна Корея та Філіппіни — повинні поглибити координацію та розглядати оборону острова як ключовий елемент регіональної безпеки. Продовження транзиту через Тайванську протоку, попри ризик роздратувати Китай, сприятиме підтвердженню важливості міжнародного права.
“План Трампа щодо України може здаватися далеким від того, що відбувається навколо Тайваню. Пекін бачить у цьому лише можливість”, — стверджує Васвані.
Про те, чи стане демократичний острів розмінною монетою у великій грі, в статті “Тайвань на торгах: чи обміняє Трамп союзника на “велику угоду” з Китаєм?” розмірковував Сергій Корсунський.