Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполегливо працював, щоб здобути прихильність президента США Дональда Трампа – не критикував його публічно та не входив у суперечки. Однак таким чином він намагався втертись у довіру до американського лідера та спокійно донести йому свої аргументи щодо низки питань, у тому числі і щодо України, пише Politico.
Лідери країн зустрілись у Білому домі у вівторок, 3 березня. Канцлер Німеччини сидів мовчки, коли Трамп погрожував «ембарго» Іспанії за те, що вона не витрачає більше коштів на оборону та засуджує удари США по Ірану. Мерц також не відповів, коли Трамп розкритикував прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера з низки питань і погрожував ескалувати свою торговельну війну з Європою.
«Мовчання Мерца було частиною очевидної стратегії: ніколи не суперечити Трампу перед камерами та намагатися в приватних розмовах переконати президента дивитися на речі так, як вважає Німеччина», – пише видання.
І, схоже, Мерцу таки вдалося здобути симпатію Трампа. Після зустрічі президент США назвав його «другом» і похвалив його за «дійсно чудову роботу».
Головне, сказав Мерц після зустрічі, було не виправляти Трампа перед камерами: «Я зробив це за зачиненими дверима, бо, як я вже казав, не хотів розігрувати конфлікт на відкритій сцені».
Одним із питань, в яких німецький канцлер намагався переконати Трампа – змусити лідера США чинити більш агресивний тиск на президента Росії Владіміра Путіна, щоб припинити війну в Україні.
Мерц заявив, що показав Трампу карту ліній фронту в Україні, і що у нього склалося враження, «що президент тепер краще розуміє, що стоїть на кону для цієї країни», коли йдеться про необхідність уникати територіальних поступок.
Видання зауважує, що збереження можливості переконати Трампа з низки важливих питань є причиною, чому Мерц уникає відкритої конфронтації з президентом США. Щоправда за зачиненими дверима Трамп також міг сказати Мерцу те, що той хотів почути. Однак, зустріч у вівторок перед камерами не дала жодних доказів того, що канцлеру вдалося переконати Трампа з ключових питань. Навпаки, Трамп погрожував посилити свої торговельні війни та скаржився на те, що передав Україні «величезну кількість боєприпасів».
«Мерц, можливо, зрозумів, що лестощі до Трампа як зовнішньополітична тактика мають свої небезпеки та обмеження», – резюмують автори.
У статті “Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?” член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов аналізує, хто посилюється у цій ситуації, а хто ризикує втратити більше, ніж розраховував.