Лісові пожежі завдали небачених збитків у 2025 році, при цьому площа, що постраждала від вогню, виявилася однією з найменших за останні десять років.

Внаслідок розширення африканських сільськогосподарських угідь ландшафти фрагментуються, що ускладнює поширення вогню у саванах.

Незважаючи на те, що у 2025 році загальна площа земель, охоплених пожежами у світі, стала однією з найменших за останні десятиліття, наслідки окремих загорянь виявилися надзвичайно руйнівними. Такого висновку дійшли автори нового міжнародного дослідження, повідомляє The Guardian.

Згідно з даними вчених, минулого року пожежі знищили приблизно 335 мільйонів гектарів територій. Це другий найнижчий показник з 2002 року. Дослідники пов’язують цю тенденцію переважно з розширенням сільськогосподарських угідь в Африці, які фрагментують природні ландшафти та ускладнюють поширення великих пожеж у саванах.

Минулий рік запам’ятався серйозними катастрофами. Значних збитків завдали пожежі Палісейдс та Ітон у штаті Каліфорнія, які стали одними з найруйнівніших в історії США. В Іспанії та Португалії вогонь знищив понад 500 тисяч гектарів території, а Південна Корея пережила наймасштабніший і найсмертоносніший сезон лісових пожеж за всю історію спостережень. Водночас у Великій Британії зафіксували рекордну площу вигорілих земель, зокрема через так звану “мегапожежу” у Шотландії, яка охопила понад 100 тисяч гектарів.

Згідно з дослідженням, на пожежі припало понад 38% усіх застрахованих збитків від погодних катастроф у 2025 році. Провідний автор роботи, кліматолог з Університету Східної Англії Метью Джонс, підкреслив, що загальна площа займання більше не відображає реальних масштабів шкоди.

“2025 рік демонструє, що “тихий” рік пожеж у світі все ще може бути руйнівним. Ми спостерігаємо зростаючий розрив між загальною площею спалених земель та реальними наслідками”, — зазначив Джонс.

Науковці пов’язують підвищення ризиків із глобальним потеплінням. У Каліфорнії та Південній Кореї сильні вітри й пересохла рослинність сприяли швидкому поширенню вогню через густонаселені райони, що призвело до великої кількості жертв, евакуацій та руйнування інфраструктури. У країнах Середземномор’я додатковим фактором стали тривалі посухи та екстремальна спека.

За словами прикладного математика з Університету Аліканте, який не брав участі в дослідженні, Девіда Гарсії, кліматичні зміни не викликають пожеж безпосередньо, але роблять рослинність більш легкозаймистою та підвищують ризик виникнення масштабних загорянь. Попередні дослідження показали, що погодні умови, які сприяли великим пожежам в Іспанії та Португалії, стали у 39 разів імовірнішими через глобальне потепління.

Незважаючи на загальне скорочення площі пожеж і пов’язане з цим зниження глобальних викидів вуглецю до третього найнижчого рівня за час спостережень, ситуація в Канаді залишається критичною. Там уже третій рік поспіль фіксують рекордні викиди від лісових пожеж. З 2023 року бореальні ліси Північної Америки викинули близько 4 мільярдів тонн CO₂ — більше, ніж за попередні 15 років разом.

Дослідники також нагадують про вплив диму на здоров’я людей. Згідно з окремим дослідженням, опублікованим у 2025 році, токсичні частинки від канадських пожеж 2023 року могли бути пов’язані зі смертю близько 82 тисяч людей через забруднення повітря.

Іспанський ландшафтний еколог Адріан Регос зазначив, що навіть невелика кількість екстремальних пожеж здатна визначити руйнівні наслідки всього сезону, що зараз чітко простежується по всій Південній Європі. За його словами, зміна клімату збільшує ризик пожежонебезпечних умов, а занедбання сільських територій призводить до накопичення горючих матеріалів і робить ландшафти більш вразливими до швидкого вогню.

“Тому завдання полягає не лише у зменшенні кількості пожеж, але й у підвищенні стійкості ландшафтів та громад до екстремальних подій”, — підсумував Регос.

За прогнозами вчених, до кінця століття через кліматичні зміни від 7% до 16% видів наземної флори можуть втратити понад 90% своїх природних територій існування. Найбільш уразливими є: арктичні рослини, третина видів евкаліптів та флора посушливих регіонів.