Іграшки та відеоігри дедалі частіше використовують у сучасних інформаційних війнах. Зокрема, анімації у стилі Lego стали новим інструментом пропаганди між державами. The Wall Street Journal пише, що такі формати знижують критичне сприйняття аудиторії.
Останніми днями в мережі поширюється серія відео у стилі Lego, де відтворено воєнні сценарії за участі світових лідерів. Зокрема, в одному з роликів президент США Дональд Трамп у вигляді Lego-людини завдає ракетного удару, після чого показані іранські контратаки по об’єктах у Дубаї, Ізраїлі та Саудівській Аравії.
Iran affiliated media shared a lego animation video called “Narrative of Victory” depicting the U.S-Israel war with Iran.This is creative. pic.twitter.com/7PFDahdMMs
— The Macro Desk (@TheMacroDesk_) March 16, 2026
У наступних відео зображено, як прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу тікає до бункера, а до США повертають тіла загиблих військових. Усі ці сцени виконані в стилі, що нагадує популярні анімації на кшталт Lego Movie.
JUST IN 🇮🇷🇺🇸: A New AI Lego-Style Animation Video from Iran: “No Target is Safe from the Fire of Iranian Missile”This was marked as a video to be a “Response to the Aggressor”At the end it hints at a strike on Ben Gurion Airport in Israel https://t.co/DTgof1pNJm pic.twitter.com/N8mMTplSpj
— Ryan Rozbiani (@RyanRozbiani) March 18, 2026
Аналітики зазначають, що ці ролики не мають стосунку до данської компанії Lego, проте вони формують новий етап інформаційних війн. Їх активно поширювали іранські державні мовники, підконтрольні Корпусу вартових ісламської революції. Подібний контент швидко набирає популярності, оскільки поєднує вірусність мемів і доступність ШІ-інструментів.
“Lego працює, тому що це загальновизнаний культурний сигнал, а культурні підказки несуть попередньо закладені емоційні асоціації”, — зазначає консультант із технологій Лукаш Олійник. За його словами, знайома естетика знижує пильність аудиторії.
Експерти також звертають увагу на ефект “пом’якшення” насильства. Професор Деніел Батлер наголошує: “Зображення у стилі Lego можуть зробити війну та страждання більш звичними, такими, що їх легше поширювати, і менш жорстокими, ніж вони є насправді”.
Такі підходи вже застосовували різні країни. Китай використовував анімаційні ролики під час пандемії Covid-19, а Росія та її союзники — у кампаніях впливу, зокрема під час виборів у Молдові. В українському інформаційному просторі росіяни також поширювали зображення у стилі Lego з написом “Скорботні кубики”, де зображували надгробок і фігури в скорботі, а також повідомлення “Кращий спосіб донести погану новину”.
Експерти вказують, що популярність Lego як глобального культурного символу лише підсилює ефект таких кампаній. Бренд має широку аудиторію — якщо не самі користувачі, то їхні діти знайомі з цією естетикою.
Водночас США застосовують інші візуальні коди у своїй комунікації. Зокрема, використовують образи з відеоігор, таких як Call of Duty та Grand Theft Auto, а також фрагменти фільмів і музику на кшталт AC/DC.
“Це наративна стратегія, що використовує спільний культурний лексикон для звернення до певної демографічної групи”, — зазначив Олійник. За його словами, до моменту усвідомлення змісту “емоційна рамка вже сформована”.
За даними аналізу понад 100 відео, опублікованих Білим домом у TikTok і X, така стратегія орієнтована на внутрішню аудиторію. Вона поєднує попкультуру з політичними меседжами, що викликає як інтерес, так і критику.
“Назад дороги немає. Тролінг тепер є стандартним інструментом державного управління”, — підсумував Олійник.
Використання кадрів із фільму “Грім у тропіках” також стало частиною скандалу навколо медіастратегії Білого дому, яку критикували за неетичне використання попкультури в політичній пропаганді. Окрім Бена Стіллера, з претензіями щодо порушення авторських прав та “дитячого” характеру публікацій виступили актор озвучування гри Halo Стів Даунс та архієпископ Чикаго Блейз Купіч.