Командувач Збройних сил Латвії Каспарс Пуданс повідомив, що Росія отримала перевагу над державами НАТО в галузі безпілотних технологій і може спробувати скористатися «вікном можливостей» до кінця 2028 року для потенційного вторгнення в країни Балтії. Він підкреслив, що Росія має перевагу завдяки здатності масово виробляти безпілотники та швидко адаптувати їх до умов бойових дій, пише FT.
Пуданс також застеріг, що Москва може спробувати скористатися повільним процесом переозброєння європейських країн, оскільки більшість програм модернізації армій, як очікується, почнуть давати результати лише приблизно в 2029 році.
«Якби я був у Кремлі, я б сказав, що якщо ми щось плануємо, то маємо реалізувати це до кінця 2028 року», — зазначив командувач Збройних сил.
Видання зазначає, що минулого року країни НАТО домовилися поступово підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. З цієї суми 3,5% мають бути спрямовані безпосередньо на військові потреби, а ще 1,5% — на інфраструктуру, що може бути використана під час війни, зокрема мости та залізничні колії.
Водночас деякі представники країн регіону висловлюють занепокоєння, що Росія може вдатися до агресивних дій раніше, ніж очікується. На їхню думку, Москва може спробувати перевірити готовність країн Балтії або інших держав НАТО, які розташовані поблизу російських кордонів.
«Якщо ви — Владімір Путін, у вас можуть бути кілька причин спробувати діяти раніше. Одна з них полягає в тому, що Дональд Трамп залишиться на посаді президента США ще лише два роки, і немає впевненості, що його наступник матиме таку ж позицію. Крім того, європейські країни збільшують витрати на оборону, тому може бути сенс діяти до того, як ці зміни почнуть давати результати», — заявив високопоставлений представник оборонного відомства однієї з прифронтових країн НАТО.
FT, зокрема, повідомляє, що країни Альянсу наразі відстають від України в досвіді використання безпілотників у бойових умовах, а також мають менші запаси таких систем. Під час навчань британської армії, де моделювали можливий конфлікт в Естонії, оцінили, що наявних дронів могло б вистачити менш ніж на тиждень бойових дій.
«І Україна, і Росія мають зовсім інше відчуття терміновості. Вони швидше впроваджують інновації, розробляють нові рішення та тестують їх на полі бою», — зазначив Пуданс.
Однак він підкреслив, що поки Росія продовжує війну проти України, її можливостей недостатньо для масштабного вторгнення. Водночас він застеріг, що після завершення бойових дій Москва зможе досить швидко наростити свій військовий потенціал і створити більшу загрозу.
Латвійський командувач Збройних сил також звернув увагу на різницю між можливими гібридними атаками, які можуть включати диверсії, кібератаки та інформаційний вплив, і прямим військовим вторгненням у майбутньому.
«Ми живемо з припущенням, що агресія в тій чи іншій формі може статися вже сьогодні ввечері», — підсумував Пуданс.
Нагадаємо, у Держдепартаменті США висловлюють побоювання, що військові РФ, які пройшли навчання на війні в Україні, можуть стати загрозою для країн Балтії. Заступник американського держсекретаря з питань Європи та Євразії Крістофер Сміт зазначив, що хоча наразі близько 90% бойової потужності Росія спрямувала на війну в Україні, зрештою Москва прагнутиме «перебалансувати свої сили та шукати можливості для проєктування сили, а також створення дилем для НАТО».
Європа досі веде дискусії про те, чи буде війна, і вже тому рухається до поразки. Валерій Примост у статті «Привид нового Варшавського договору: коли Європа обирає страх замість сили» аналізує можливі сценарії європейського майбутнього, і оптимістичного серед них немає.