Оскільки Ізраїль та Іран розпочали перемир’я після майже двох тижнів війни, яка суттєво зруйнувала військову та ядерну інфраструктуру Тегерана, може здатися, що Росія стурбована наслідками цього для власної військової кампанії в Україні. Росія була змушена спостерігати, як Ізраїль встановлює контроль над повітряним простором Тегерана та знищує іранську систему ППО — чого Москві не вдалося досягти в Україні.
Удари Ізраїлю та США також знищили або пошкодили іранські об’єкти збагачення урану. Ізраїль також завдав шкоди виробництву іранських дронів і ракет. Іранська зброя — особливо безпілотники — була важливою для російських воєнних зусиль. Тепер, зазнавши серйозних втрат, Тегеран змушений буде відновлюватися і, ймовірно, не зможе допомагати Кремлю в Україні ще тривалий час, зазначає Ханна Нотте, директор програми “Євразія” в Центрі досліджень нерозповсюдження зброї імені Джеймса Мартіна.
Іран на початку війни в Україні надав Росії вкрай необхідні бойові дрони Shahed 136 та технологію їх виробництва. Згодом сумнозвісний Shahed став основою російської кампанії ударів в Україні. Іран також підтримував війну Росії іншими способами, перевозячи артилерійські снаряди та інші боєприпаси через Каспійське море. Висловлюючи бажання поглибити свої оборонні зв’язки, Іран і Росія підписали в січні договір про стратегічне партнерство.
“Попри попередню співпрацю, ослаблений Іран навряд чи матиме суттєвий вплив на нинішні воєнні зусилля Росії. Це пов’язано з тим, що Росія зараз масово виробляє дрони Shahed 136 у себе вдома, отримавши від Ірану технологію виробництва, креслення та навчання. Після того як виробництво було локалізоване в спеціальній економічній зоні Алабуга, Росія створила модифіковані версії на основі іранських моделей, покращивши двигуни, бойові частини та стійкість дронів до засобів радіоелектронної боротьби”, — додає авторка.
Так само удари Ізраїлю по іранському ракетному виробництву матимуть обмежені наслідки. Минулої осені Росія отримала партію іранських ракет Fath-360 і, згідно з повідомленнями, раніше замовляла й інші моделі. Але вона навіть не використовувала ці Fath-360 в Україні. Згідно з оцінками України, Росія накопичила близько 13 тисяч ракет різної дальності й здатна виготовляти до 200 одиниць щомісяця. Схоже, Москва не має гострої потреби в іранських ракетах.
Крім того, Кремль почав шукати нових союзників. Щодо забезпечення потреб на полі бою в Україні, пік залежності Росії від Ірану припав на перший рік війни, а згодом його роль витіснили Китай та Північна Корея. У 2023 році Північна Корея стала ключовим постачальником для російської військової машини, надавши боєприпаси, ракети, а нещодавно — і солдатів.
Що стосується обсягів товарів подвійного призначення та компонентів озброєння, то Китай є найважливішим постачальником для російської оборонної промисловості.
Справді, скоротивши залежність від Ірану, Росія дедалі активніше звертається до Китаю за комплектуючими. Поточне будівництво російсько-китайського логістичного комплексу в Алабузі свідчить про зростаючу участь Китаю у виробництві російських дронів, зокрема нових моделей, таких як “Гарпія-A1” і “Гарпія-3”.
Хоча бойові дії між Ізраїлем та Іраном наразі припинилися, майбутнє ядерної програми Ірану та місцезнаходження його високо збагаченого урану залишаються незрозумілими.
У міру того як Росія посилює свій літній наступ і атакує українські міста дронами, навряд чи Путін зіткнеться з негайним тиском з боку уряду США щодо припинення вогню — надто вже зосереджена адміністрація США на інших проблемах.
“Війна між Ізраїлем та Іраном — разом із прямою участю в ній США — стала для Росії неприємною новиною. Вона порушила стратегічні розрахунки Москви на Близькому Сході та викрила обмеження її військової могутності. Але ця війна не змусить Росію послабити тиск на Україну”, — підсумувала Нотте.
Нагадаємо, Джо Барнс, брюссельський кореспондент газети The Telegraph зазначав, що війна Ірану проти Ізраїлю може обмежити постачання балістичних ракет з Ісламської республіки до Росії. Західні чиновники вважають, що Тегеран, швидше за все, захоче накопичити власні запаси, а не передавати їх за кордон, як раніше обіцяв Москві.