Іран прагне досягти ядерної угоди зі Сполученими Штатами, однак водночас прискорено готується до війни на випадок провалу переговорів. Тегеран розгортає збройні сили, децентралізує командування, зміцнює ядерні об’єкти та посилює придушення внутрішнього інакомислення. За словами джерел видання, лідери Ісламської Республіки переконані, що на кону стоїть саме виживання режиму, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на іранських чиновників та аналітиків із міжнародної безпеки.
Найбільша загроза за 35 років
«Іран стикається з найсерйознішою військовою загрозою з 1988 року», — коли завершилася восьмирічна війна з Іраком — зазначає Фарзан Сабет, аналітик з питань Ірану та безпеки на Близькому Сході з Женевського вищого інституту. За його словами, Іран готується до ударів, переводячи політичне та безпекове керівництво в режим підвищеної готовності — щоб уникнути «обезголовлення» і захистити ядерні об’єкти.
Іранські чиновники зробили деякі поступки у ядерних переговорах, але віцепрезидент США Дж.Д. Венс заявив у вівторок, що пропозиції не відповідають червоним лініям Вашингтона. Головна вимога США — позбавити Іран можливості виготовити ядерну зброю. Тоді як міністр закордонних справ Ірану публічно стверджував, що переговори просуваються вперед, уряд тепер побоюється, що прірва між позиціями сторін може виявитися непереборною, повідомило іранське джерело.
Алі Ларіджані, голова Ради національної безпеки Ірану, заявив, що країна не хоче війни — але готова до неї. «Ми переглянули наші слабкі місця і усунули їх. Якщо нам нав’яжуть війну, ми відповімо», — сказав він в інтерв’ю Al Jazeera.
«Мозаїчна оборона»
Лідери Ірану готуються до можливого удару, здатного порушити командний ланцюжок. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) на початку місяця оголосив про відновлення стратегії «мозаїчної оборони», яка надає командирам автономію у віддачі наказів підрозділам. Ця стратегія покликана зробити Ісламську Республіку стійкішою до іноземних ударів, — тобто навіть якщо верхівка командування буде знищена, армія продовжить бойові дії.
Іран демонструє свою військову силу, даючи зрозуміти: збройні сили здатні порушити світову торгівлю нафтою і завдавати ударів по американських інтересах на Близькому Сході. Військово-морські підрозділи КВІР цього тижня були розгорнуті в районі Ормузької протоки — стратегічного водного шляху, через який проходить близько п’ятої частини світового постачання нафти.
Іранські державні медіа показали відеозаписи, на яких крилаті ракети запускаються з вантажівок вздовж узбережжя і з суден на тлі нафтового танкера. «Протока перебуває під постійним наглядом», — заявив командувач ВМС КВІР Алірєза Тангсірі.
Російський військовий корабель прибув до Ормузької протоки і пришвартувався в іранському портовому місті Бандар-Аббас напередодні спільних військових навчань, запланованих на четвер, — повідомляють іранські та російські державні ЗМІ. Маневри відбуваються неподалік від американського авіаносця USS Abraham Lincoln, який курсує біля берегів Оману.
«Небезпечнішою за американський військовий корабель є зброя, здатна відправити його на дно моря», — заявив у вівторок верховний лідер Ірану Алі Хаменеї.
12-денна війна Ізраїлю проти Ірану у червні оголила військову неповноцінність Тегерана і межі можливостей регіональних союзників – зокрема «Хезболли» в Лівані. Водночас вона дала Ірану можливість випробувати й удосконалити свою тактику: точність ракет великої дальності під час бойових дій зростала.
Іранський арсенал включає:
- близько двох тисяч балістичних ракет середньої дальності, що можуть досягати Ізраїлю;
- значні запаси ракет малої дальності, здатних уражати американські бази в Перській затоці й кораблі в Ормузькій протоці;
- крилаті протикорабельні ракети та торпедні катери.
Іран також провів серію навчань протиповітряної оборони, відпрацьовуючи відбиття можливих ударів дронів і ракет по ядерних об’єктах. Муніципалітет Тегерана визначив станції метро, паркінги та інші місця, які можуть слугувати бомбосховищами, — повідомив в кінці січня чиновник із питань кризового управління Алі Насірі. Іранці нарікали на те, що уряд не забезпечив їм укриттів минулого червня.
Укріплення ядерних об’єктів
Іран також проводить роботи на ядерних об’єктах задля посилення їх захисту від ударів. Про це свідчать супутникові знімки, опубліковані та проаналізовані Інститутом науки і міжнародної безпеки (Вашингтон).
Зокрема, зображення показують: Тегеран зміцнює й посилює входи до тунелів на об’єкті в Ісфахані — де, за даними розвідки, зберігається більша частина високозбагаченого урану Ірану і який зазнав серйозних пошкоджень від американо-ізраїльських ударів у червні — а також на глибокому підземному тунельному комплексі, відомому як «Гора Кирка» (Pickaxe Mountain).
Тунелі «Кирки» не були атаковані США або Ізраїлем минулого літа. Західні та ізраїльські чиновники підозрювали, що Іран розробляв ці тунелі для таємної ядерної діяльності, зокрема можливого збагачення урану. На знімках видно: до об’єкта підганяють вантажівки-самоскиди, бетономішалки та крани – аби залити бетоном, засипати каменем і ґрунтом входи до тунелів.
Роботи розраховані на те, щоб «послабити можливі авіаудари і ускладнити наземний доступ у рамках рейду спецназу для захоплення або знищення можливих запасів високозбагаченого урану всередині», — йдеться у звіті Інституту.
Окрім того, Іран нещодавно збудував бетонний кожух над однією з будівель на військовому об’єкті Парчин — де раніше проводилися ядерно-пов’язані роботи і який Ізраїль бомбив у 2024 році.
Полювання на опонентів режиму
Лідери Ірану хочуть унеможливити ситуацію, коли американські удари можуть спровокувати нову хвилю антиурядових заворушень. КВІР та розвідувальні органи розгорнули близько 100 пунктів моніторингу навколо Тегерана для блокування потенційних повстанців або іноземних агентів, — повідомив командувач КВІР Хосейн Неджат у коментарях, опублікованих державним агентством Tasnim.
Силові структури також продовжують полювати на учасників торішніх протестів: шукають їх у школах, запитують в лікарнях медичні записи з іменами постраждалих під час акцій. Дисидентів, активістів і реформістських політиків, що критикували криваве придушення протестів, заарештовують. Затримані зазнають жорстокого поводження і часто позбавлені доступу до адвокатів.
Серед ув’язнених — лауреатка Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді. За даними фонду, яким керують члени її родини, нещодавно вона зазнала фізичного насильства у в’язниці: її побили та тягли по підлозі за волосся.
З початку протестів заарештовано понад 53 тисячі людей, — повідомляє організація «Захисники прав людини в Ірані». Тієї ж організації вдалося підтвердити загибель понад 7 тисяч людей від часу початку демонстрацій наприкінці грудня.
Вбивства підживили другу хвилю народного гніву: багато іранців вночі вигукують антиурядові гасла з вікон. Традиційні поминальні церемонії перетворилися на акції протесту. У місті Абадан у вівторок натовп скандував «Смерть Хаменеї» під час поминань на місцевому кладовищі — після чого силовики відкрили вогонь по учасникам траурної процесії.
Раніше повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа ближча до великої війни на Близькому Сході, ніж більшість американців усвідомлюють. Війна може розпочатися дуже скоро. Потенційна військова операція США проти Ірану, ймовірно, буде масштабною, триватиме кілька тижнів і більше нагадуватиме повноцінну війну, ніж точкову операцію минулого місяця у Венесуелі.
WP писала, що іранський режим на тлі нарощування американської військової присутності в регіоні намагається продемонструвати силу та єдність. Однак обурення населення не вщухає вже кілька тижнів після репресій, внаслідок яких загинули тисячі протестувальників. Аналітики вважають, що безпрецедентна слабкість режиму всередині країни може зменшити його гнучкість у прийнятті компромісів, необхідних для укладення угоди з США.
Напередодні верховний лідер Ірану Алі Хаменеї заявив, що Трамп не зможе повалити Ісламську Республіку, та пригрозив збройним силам США.