Завдання захисту критичної інфраструктури стає все складнішим, оскільки Росія випробовує членів НАТО.
Недавні інциденти з дронами в Данії викрили вразливість європейського повітряного простору та підняли питання про те, як аеропорти та влада повинні реагувати на такі порушення.
Данські чиновники зазнали критики за те, що не змогли ідентифікувати або збити жодного з безпілотних літальних апаратів, які були помічені цього тижня в шести різних місцях поблизу цивільних і військових аеропортів, зазначають кореспонденти Financial Times.
Прем’єр-міністр Метте Фредріксен не “виключала”, що за інцидентом в аеропорту Копенгагена стоїть Москва, після того як НАТО і ЄС засудили “безвідповідальну” поведінку Росії, яка запускає дрони і літаки в повітряний простір країн, що межують з Росією або Україною.
Раніше цього місяця літаки НАТО збили російські дрони, які вторглися в повітряний простір Польщі, а Румунія підняла винищувачі, коли один дрон залетів з Чорного моря, і Естонія підняла винищувачі НАТО, коли російські літаки порушили її повітряний простір.
Але інциденти в Данії, яка не є так званою державою східного флангу, стосувалися дронів невизначеного походження; їх помітили вночі, а Москва рішуче заперечила свою причетність.
Повторюючи слова данської поліції та військової розвідки, Фредеріксен заявила увечері 25 вересня, що не знає, хто стоїть за п’ятьма випадками появи дронів того дня біля регіональних аеропортів і оборонних об’єктів. Міністри зазначили, що це виглядало як дії “досвідченого оператора”.
“Це вказує на складність захисту критично важливої національної інфраструктури. Існує безліч цінностей, які зловмисники можуть захотіти знищити, щоб заподіяти шкоду. Зробити це дуже легко, а протидіяти цьому дуже складно”, — сказав Дуглас Баррі, старший науковий співробітник з військової авіації в Міжнародному інституті стратегічних досліджень.
Водночас міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен визнав, що “сьогодні ми не можемо представити рішення, яке усуне загрозу від дронів”, хоча й наголосив, що Копенгаген придбає “усе необхідне”.
“Ми маємо бути чесними: попри те, що ми маємо відповідні засоби, все одно можуть бути дрони, які нам важко виявити через значний стрибок у розвитку технологій”, — додав Поульсен.
Для цього Данія звертається по допомогу до України, зокрема під час зустрічі сьогодні, де ЄС запропонує координувати закупівлю українських технологій для створення “стіни з дронів” на своєму східному фланзі.
Ще одна проблема полягає в надзвичайно широкому колі потенційних цілей.
Підтверджені інциденти в Данії досі стосувалися аеропортів, зокрема тих, де базуються винищувачі та військово-транспортні літаки, а також району штабу полку армії. Але існує безліч інших можливих об’єктів — від енергетичних об’єктів до лікарень, урядових будівель, різних трубопроводів і кабелів.
Баррі зазначив, що “це колосальне завдання” — скласти карту та захистити критично важливу національну інфраструктуру, “особливо коли зловмисники прагнуть не зруйнувати її, а просто нашкодити”.
На запитання, чому вони не збили дрони, данська поліція та військові підкреслили, що мали для цього можливості, але вирішили цього не робити. У випадку з двома-трьома великими дронами, які були помічені в понеділок ввечері в аеропорту Копенгагена, вони пояснили, що близькість літаків, заповнених паливом і пасажирами, а також місцевих житлових будинків завадила їм збити дрони.
Міхаель Гюльдгаард, головнокомандувач збройних сил Данії, заявив, що військові були готові збивати дрони в четвер, але вирішили цього не робити після “загальної оцінки” ризиків.
Опозиційні політики розкритикували уряд за те, що він не зробив висновків із трьох із половиною років війни в Україні.
“Це і соромно, і страшно. Уряд зобов’язаний перед Данією взяти це під контроль”, — сказав Алекс Ванопслаг, лідер партії “Ліберальний альянс”.
Хоча кілька аеропортів мають можливість збивати дрони, зазвичай саме поліція відповідає за їхнє глушіння або знищення.
Якщо такі вторгнення почастішають, на аеропорти, диспетчерів повітряного руху та поліцію зростатиме тиск щодо зміни підходів до того, як швидко закривати аеропорти.
Значна частина проблеми полягає в асиметрії ризиків і витрат між захистом і атакою за допомогою дронів. Маленькі квадрокоптери важко виявити без спеціальних радарів, а пристрої для блокування можуть порушувати інші комунікації в цьому районі.
Раніше в Politico писали, чому НАТО не збило російські винищувачі, які порушили його повітряний простір. НАТО є оборонним альянсом, тому дуже обережно реагує силою на провокації Росії.