У четвер, 5 лютого, закінчується дія останньої важливої угоди про контроль над ядерним озброєнням між США та РФ. Це збільшило ризик нової гонки озброєнь між двома найбільшими ядерними державами світу на тлі зростаючої глобальної нестабільності, пише Bloomberg.
Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь 2011 року, або Новий СНО, обмежив розмір ядерних арсеналів Росії та США, а також дозволив проведення інспекцій та обмін інформацією. Його припинення дії залишає Москву та Вашингтон без системи регулювання своїх стратегічних запасів вперше з часів розпалу холодної війни в 1980-х роках.
За словами старшого наукового співробітника Інституту досліджень роззброєння ООН у Женеві Павла Подвіга, закінчення дії договору «точно не робить світ безпечнішим». Він додав, що справжньою втратою буде «втрата прозорості, і це збільшить політичні ризики».
Термін дії Договору про СНО закінчується, оскільки відносини між Росією та Європою загострилися до найгіршого рівня за останні десятиліття. Це сталося через війну в Україні та невизначеність серед союзників США щодо їх довгострокових зобов’язань перед НАТО. Китай зміцнює свої стратегічні сили, а інші країни розглядають необхідність ядерної зброї для власного захисту, оскільки великі держави дедалі більше борються за домінування в їхніх регіонах.
Термін дії договору мав закінчитися у 2021 році, перш ніж обидві сторони домовилися про п’ятирічне продовження. Щоправда, президент Росії Владімір Путін призупинив офіційну участь 2023 року, зупинивши інспекції та обмін інформацією, оскільки конфронтація зі США загострилася через його повномасштабне вторгнення в Україну. Водночас він пообіцяв дотримуватися пакту, який обмежує кожну сторону 1550 розгорнутими стратегічними боєголовками.
«Безпосередня небезпека полягає в тому, що за відсутності правових обмежень та заходів перевірки обидві країни повернуться до планування найгіршого сценарію та почнуть завантажувати сотні додаткових боєголовок до своїх розгорнутих сил через страх, що інша країна робить це. Сполучені Штати та Росія мають значні потужності для завантаження, які дозволять їм різко збільшити кількість розгорнутих ядерних боєголовок за короткий проміжок часу», – сказала Маккензі Найт-Бойл, старша наукова співробітниця проєкту ядерної інформації Федерації американських вчених.
У вересні 2025 року Путін заявив, нібито буде готовий дотримуватися умов договору ще протягом року після закінчення терміну його дії, якщо США зроблять те саме. Президент США Дональд Трамп офіційно не відреагував на цю ідею.
Один із чиновників Білого дому заявив, що Трамп визначить подальший шлях щодо контролю над ядерними озброєннями та уточнить його у власному графіку. Чиновник додав, що президент США неодноразово говорив про розв’язання питання загрози від ядерної зброї та зазначав, нібито хоче залучити Китай до переговорів щодо контролю над озброєннями.
«Ядерна потужність Китаю аж ніяк не відповідає рівню США. Просити Китай приєднатися до переговорів щодо ядерного роззброєння на цьому етапі несправедливо і нерозумно», – заявив журналістам на брифінгу 3 лютого речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь.
За його словами, Китай сподівається, що США відреагують на «конструктивну» пропозицію Росії щодо продовження термінів дії договору СНО та «дійсно підтримають глобальну стратегічну стабільність».
У Міністерстві закордонних справ РФ заявили, що тепер вони виходять з того, що обидві сторони «більше не пов’язані жодними зобов’язаннями чи симетричними деклараціями в контексті договору». Там також стверджують, що «вільні обирати свої наступні кроки». Проте, Москва, за версією російського МЗС, «залишається відкритою для пошуку політичних та дипломатичних шляхів всебічної стабілізації стратегічної ситуації».
За словами співрозмовника видання, обізнаного з цим питанням, у США деякі законодавці-республіканці приватно закликали Трампа не розглядати пропозицію Путіна. Адже це може обмежити можливості США маневрувати, не зробивши при цьому нічого істотного для обмеження дій Москви.
Зокрема, договір регулював лише стратегічні озброєння та не встановлював обмежень на тактичну ядерну зброю для жодної зі сторін. Колишній директор ЦРУ Білл Бернс заявив, що існував реальний ризик того, що Росія вдасться до цієї зброї меншої дальності та потужності в Україні восени 2022 року.
На слуханнях у Сенаті адмірал у відставці Чарльз А. Річард, колишній командувач Стратегічного командування США, заявив законодавцям, що «просте продовження Договору про СНО на один рік не обмежує Росію так само, як воно обмежує нас». За його словами, це завадить США впоратися з викликом, який створює швидке нарощування власних озброєнь Китаєм.
Роуз Готтемеллер, колишня заступниця державного секретаря з питань контролю над озброєннями в адміністрації Обами, яка була головним перемовником США щодо договору СНО-3, виступала за продовження терміну дії. Вона заявила, що було б краще «тримати їх обмеженими принаймні ще на рік, поки ми продовжуємо планувати та готуватися до китайської загрози».
Китай нарощує свої ядерні сили, щоб наздогнати Росію та США. У своєму щорічному звіті Конгресу за 2025 рік про військові події в Китаї Пентагон заявив, що Пекін «продовжив масштабну ядерну експансію» в рамках намагань досягнути до 2027 року «стратегічної противаги» над США.
Згідно зі звітом Пентагону, Народно-визвольна армія має намір мати понад 1000 боєголовок до 2030 року, маючи запаси близько 200 на початку цього десятиліття. У повідомленні також вказано, що хоч Пекін дотримується політики невикористання ядерної зброї першим, Китай «не продемонстрував готовності просувати обговорення заходів щодо зменшення ядерного ризику, двосторонньо чи багатосторонньо».
За словами наукового співробітника Центру міжнародної безпеки Інституту світової економіки та міжнародних відносин у Москві Дмітрія Стефановіча, Росія може продемонструвати «готовність утриматися від нарощування озброєнь, доки Сполучені Штати не збільшать свій стратегічний арсенал». Однак, додав росіянин, відсутність обов’язкових угод між ядерними державами створює «підґрунтя для збільшення стратегічних наступальних озброєнь у середньостроковій перспективі».
На думку Найт-Бойла з Федерації американських вчених, необмежена ядерна ера, яка призвела б до збільшення кількості озброєнь Росії та США, ймовірно, спонукала б інші держави – від Великої Британії та Франції до Північної Кореї та Пакистану – прагнути збільшити свої стратегічні арсенали.
Російські чиновники стверджують, що переговори щодо потенційної нової угоди також повинні охоплювати питання розширення Організації Північноатлантичного договору, глобальної системи протиракетної оборони США та розгортання ракет середньої та малої дальності.
За словами, старшого наукового співробітника програми ядерної політики в Фонді Карнегі за міжнародний мир Анкіта Панди, угода про врегулювання війни в Україні «може відкрити ширший діалог з росіянами щодо стратегічної стабільності. Мовляв, росіяни будуть зацікавлені у співпраці з питанням контролю над озброєння.
Раніше в газеті Financial Times писали, що світ входить в зону турбулентності через завершення дії ядерного договору між США та Росією. Формально договір завершується 5 лютого, але фактично контроль над ядерними озброєннями зійшов нанівець із початком повномасштабної війни в Україні.