Ядерна війна – війна в Україні повернула цю тему в центр обговорення
Гонка ядерних озброєнь повертається.
Після бомбардувань Хіросіми та Нагасакі страх перед ядерною війною десятиліттями нависав над світом. Після закінчення холодної війни Росія і США взяли курс на контроль над озброєннями, а світові запаси ядерної зброї скоротилися приблизно на 80%.
Але тепер ядерна загроза повертається — і в набагато більш зловісній формі. Нещодавно російський президент Владімір Путін похвалився успішним випробуванням підводного дрона, здатного нести ядерну боєголовку і який “не має аналогів у світі”.
Незабаром після цього президент США Дональд Трамп заявив, що вирішив відновити випробування американської ядерної зброї — крок, який може покласти край мораторію, що діяв понад тридцять років.
Війна в Україні знову повернула ядерну тему в центр світової політики. З самого початку Путін брязкав ядерною зброєю, щоб застерегти Захід. Ці погрози сприйняли серйозно: наприкінці 2022 року американська розвідка оцінювала ймовірність застосування Росією тактичної ядерної зброї в 50%, зазначає оглядач газети Financial Times Гідеон Рахман.
Але хоча Путін і займає центральне місце в новій ядерній історії, є й інші загрозливі сюжетні лінії. З 2020 року Китай більш ніж подвоїв свій ядерний арсенал — до приблизно 600 боєголовок, і, згідно з прогнозами, за наступне десятиліття цей показник подвоїться знову.
Хоча саме Пекін демонструє найстрімкіше зростання, всі дев’ять ядерних держав — від Великої Британії до Північної Кореї — наразі модернізують і часто розширюють свої арсенали. Тим часом договори про контроль над озброєннями один за одним припиняють свою дію.
“Деякі прихильники теорії “балансу страху” вважають, що ядерне протистояння не обов’язково має негативні наслідки. Холодна війна між СРСР і західним альянсом так і не переросла у відкриту, багато в чому через страх перед взаємним знищенням”, — додає оглядач.
Ідея, що розповсюдження ядерної зброї може запобігати війнам є оманливою і небезпечною. Світ не раз опинявся в жахливій близькості від ядерної катастрофи.
Під час Карибської кризи 1962 року радянський командир підводного човна прийняв рішення застосувати ядерну зброю — і тільки інший офіцер зупинив його.
У 1983 році радянські системи раннього попередження помилково зафіксували нібито ядерний удар по країні, проте черговий офіцер вирішив не передавати тривогу далі, тим самим запобігши можливому відповідному запуску.
У США також були випадки хибної тривоги, коли країна стояла за крок від запуску ракет. Ті, хто знав про такі інциденти, часто ставали переконаними прихильниками контролю над озброєннями.
У 2007 році Генрі Кіссінджер і Джордж Шульц — колишні держсекретарі США, яких ніхто не вважає наївними пацифістами — спільно закликали до створення “світу, вільного від ядерної зброї”.
На думку Рахмана, сьогоднішнє нарощування ядерного потенціалу ще більш небезпечне, ніж за часів холодної війни, з двох основних причин.
По-перше, зростає загроза поширення ядерної зброї. Конфлікт ядерної держави Росії та неядерної України в поєднанні з неоднозначним ставленням адміністрації Трампа до своїх союзників поставив питання про можливе отримання ядерної зброї на порядок денний держав, які побоюються втратити американський захист.
До числа потенційних нових ядерних держав входять Саудівська Аравія, Південна Корея, Японія, Польща і навіть Німеччина. Іран, який все ще відновлюється від ізраїльсько-американського нападу на свої ядерні об’єкти, також може спробувати таємно відновити свою програму.
По-друге, розвиток штучного інтелекту збільшує ризики, полегшуючи країнам і навіть недержавним суб’єктам створення найсмертоноснішої зброї у світі. Все частіше обговорюється ризик того, що системи управління ядерною зброєю можуть бути зламані або виведені з ладу в результаті кібератак.
“Багато чого може залежати від результату війни в Україні”, — стверджує оглядач.
За останні три роки ядерний шантаж Путіна став менш ефективним. США та їхні європейські союзники, які на початку війни не наважувалися постачати Україні навіть оборонне озброєння, почали діяти все сміливіше.
Зараз Україну заохочують завдавати ударів по цілях у глибині Росії за допомогою західної розвідки й ракет, що в 2022 році було абсолютним табу. Ця зміна в політиці відображає зростаюче переконання, що поріг застосування Росією ядерної зброї набагато вищий, ніж Путін хоче, щоб вірив зовнішній світ.
“Якщо Росія в кінцевому підсумку зазнає поразки в Україні — або буде змушена припинити бойові дії — світ, що спостерігає за цим, може дійти висновку, що ядерна зброя не така корисна, як багато хто вважав”, — переконаний Рахман.
Кремль вкладе величезні кошти в ядерний потенціал, який в кінцевому підсумку не зможе використовувати. Але якщо Росія все ж переможе Україну, а Захід буде стояти осторонь, загальний висновок може бути таким: сама наявність ядерної зброї дозволяє країні вести звичайну війну проти неядерного сусіда — без ризику рішучого втручання ззовні з метою перемогти агресора.
Інші ядерні держави, такі як Північна Корея і Китай, цілком можуть взяти це до відома. Те саме можуть зробити і їхні неядерні сусіди.
“У війні в Україні на карту поставлено набагато більше, ніж питання про те, хто контролюватиме Донбас”, — підсумував Рахман.
Нагадаємо, в The Telegraph зазначали, що Захід все ще не готовий протистояти ядерній агресії Путіна. В газеті додають, що Альянс не має узгодженої стратегії щодо протидії російській ядерній загрозі.