Нові оцінки ООН підтверджують, що за поточної кліматичної політики глобальне потепління сягне 2,8°C, що призведе світ до «кліматичного колапсу» з катастрофічними наслідками. Генсек Антоніу Гутерріш заявив, що перевищення порогу 1,5°C «тепер неминуче», а можливості зберегти «життєздатне майбутнє» стрімко скорочуються, пише Financial Times.
Доповідь, у якій перелічено основні прогнози та глобальні ризики, опубліковано напередодні кліматичних переговорів у Бразилії, де США не братимуть участі, а багато світових лідерів пропустять саміт. Викиди парникових газів зросли на 2,3% за минулий рік, головним чином через вирубку лісів і збільшення спалювання палива. ЄС залишається єдиним великим регіоном, де викиди знизилися.
ООН вважає, що обмежити потепління на рівні 1,5°C все ще можливо, але для цього необхідно в найближчі роки різко скоротити глобальні викиди. Якщо ж цього не станеться і людство продовжить нагрівати планету, то це призведе до незворотних змін у кліматичній системі.
Екстремальна погода та стихійні лиха
Хвилі спеки стануть у 5–10 разів частішими та інтенсивнішими. У тропіках і помірних широтах температура >40–50 °C стане нормою влітку; смертність від спеки зросте на 200–500% (особливо в містах через «острови тепла»).
Кількість опадів збільшиться на 10–20% у високих широтах (Європа, Росія, Канада), що неминуче призведе до повеней; у субтропіках (Середземномор’я, Австралія, Південна Африка) посухи триватимуть на 20–50% довше. При цьому руйнівні урагани 4–5 категорії формуватимуться на 20–30% частіше, а кількість опадів від них також збільшиться на 15–25%.
Підйом рівня світового океану
За прогнозами, до 2100 року рівень світового океану підніметься на 0,6–1,1 м (включаючи прискорення від танення Гренландії/Антарктиди). До 2150 — до +2 м. Це неминуче призведе до затоплень: 150–300 млн людей у зоні ризику (дельти Нілу, Гангу, Меконгу; міста на кшталт Шанхая, Маямі, Санкт-Петербурга). Очікувані втрати ВВП: 1–3% глобально щорічно.
Екосистеми та біорізноманіття
Загине 99% коралових рифів. Причому 70% рифів зникнуть уже при підвищенні температури на 1,5 °C. Амазонка втратить 20–40% площі лісів, які перетворяться на савани. У тайзі та тундрі на 50% збільшиться кількість лісових пожеж, а викиди CO₂ з ґрунту зростуть на 100 Gt. Під загрозою вимирання опиняться 15–30% видів.
Сільське господарство та продовольча безпека
Очікується падіння врожайності кукурудзи/пшениці на 10–25% у тропіках/субтропіках. При цьому врожайність зросте на 10% у високих широтах (в Канаді/Росії), але з високими ризиками розмноження шкідників. Прогнозується дефіцит їжі для 200–500 млн людей, а зростання цін на продовольство на 20–50%.
Здоров’я людини
Смертність збільшиться на 250 тисяч додаткових смертей на рік до 2030–2050. Основними причинами стануть спека, малярія та недоїдання. Ареали проживання комарів розширяться на 500–1000 км до полюсів, що автоматично призведе до різкого зростання інфікування малярією та лихоманкою денге.
Економіка та суспільство
Щорічний збиток для глобального ВВП становитиме 1–3% (близько $2–5 трлн); у бідних країнах — до 5–10%. Очікується 100–300 млн кліматичних біженців до 2100 року та різке збільшення кількості конфліктів за воду та їжу в Африці та на Близькому Сході.
Описані сценарії детально викладено в звітах IPCC AR6 (WG1–WG3), моделях CMIP6 та сценаріях SSP2-4.5 і SSP3-7.0.
Раніше повідомлялося, що Європейський Союз розглядає варіант «гальмування», щоб у майбутньому послабити кліматичну мету на 2040 рік, якщо стане зрозуміло, що ліси країн не поглинають достатньо викидів CO2 для її досягнення. Оскільки частина країн зосереджені на фінансуванні проблемних внутрішніх галузей, ЄС намагається додати гнучкості та варіацій до заявленої кліматичної мети. Адже Комісія початково заявила, що викиди, які провокують глобальне потепління, мають бути скорочені на 90% до 2040 року.