Агресія Кремля виснажує ресурси Європи.
Протягом останніх двох років російські хакери, пов’язані з державою, неодноразово атакували міську раду Ліверпуля — і це не тому, що Кремль відчуває особливу неприязнь до портового міста на півночі Англії.
Навпаки, ці атаки є частиною стратегії, спрямованої на завдання великих фінансових збитків містам, урядам і підприємствам, і вони виходять далеко за межі кіберпростору. Наприклад, у Фінській затоці збитки, завдані підводним кабелям судна Eagle S у грудні, склали десятки мільйонів євро — і це лише один випадок, зазначає Елізабет Броу, старший науковий співробітник Атлантичної ради.
Російські хакери продовжують цілеспрямовано атакувати цивільні об’єкти — від торговельних центрів і аеропортів до логістичних компаній, завдаючи значних фінансових збитків бізнесу та страховим фірмам.
Авторка додає, що, окрім того, що міська рада Ліверпуля опікується приблизно півмільйоном мешканців міста, вона також мусить постійно боротися з російськими кібербандитами, які, згідно з нещодавнім звітом, безперервно здійснюють атаки.
“Протягом останніх двох років ми зазнали багатьох атак з боку цієї групи та її союзників, які використовують свою розподілену бот-мережу”, — зазначається у звіті, де йдеться про угруповання NoName057(16), пов’язане з російською державою.
За останні десятиліття російські хакери, пов’язані з державою, неодноразово атакували європейські установи, бізнеси та інфраструктуру, спричиняючи мільярдні збитки. Тепер Москва вдається й до інших методів — від підпалів і вибухових посилок до атак дронами та диверсій на підводних кабелях і трубопроводах по всій Європі.
Крім того, російські дії створюють дедалі більше проблем для міжнародної логістики та авіації — через атаки дронів доводилося закривати аеропорти в Данії та Німеччині.
“Поки що організаціям і компаніям, які зазнали російських атак, вдається уникати катастрофічних наслідків. Однак такі дії настільки небезпечні та безрозсудні, що з часом вони неминуче призведуть до людських жертв”, — вважає Броу.
До того ж постраждалі компанії й надалі зазнаватимуть величезних фінансових втрат. Наприклад, ремонт підводного кабелю передачі даних може коштувати кілька мільйонів євро, а збитки власників кабелю EstLink 2, сягнули майже 60 мільйонів. Тимчасове закриття аеропорту чи скасування рейсів також тягне за собою колосальні витрати.
Звісно, більшість компаній мають страхування від кібератак або подібних інцидентів, однак така система працює лише тоді, коли шкода є поодинокою. Якщо ж атаки стають систематичними, страхові компанії просто не зможуть покривати ризики — або їм доводиться значно підвищувати страхові внески. І саме в цьому полягає небезпека: зацікавлена сторона може зробити такі порушення постійними.
Саме це, власне, і робить Росія. Вона виснажує європейські ресурси, роблячи все більш дорожчим ведення бізнесу в західних країнах, а також діяльність міських рад та державних органів влади.
“Це надзвичайно тривожна ситуація — і не лише для компаній, які можуть стати жертвами атак. Та навіть якщо переконати Росію діяти раціонально неможливо, Захід має вистояти. Армія забезпечує фізичний захист, але й бізнес, і цивільні структури повинні готуватися до атак, які Росія чи інші ворожі держави можуть проти них здійснити”, — стверджує Броу.
Авторка підсумовує, що демонстрація готовності може допомогти відлякати зловмисників, які вважають, що можуть спустошити скарбниці. І це має ще одну додаткову перевагу: це допомагає компаніям показати своїм клієнтам та інвесторам, що вони дійсно можуть протистояти будь-яким витівкам Росії.
Нагадаємо, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що НАТО має посилити свою реакцію на російську гібридну війну, яка є “лише початком” і має на меті розділити Європу. На думку Фредеріксен, Альянсу потрібно “більш глибоко” обговорити те, як реагувати на ворожі дії Москви, від порушень повітряного простору до диверсій.