Російська енергетична компанія “Газпром” фактично відмовилася від ідеї створення газорозподільного хабу в Туреччині, яка розглядалася як спосіб відновити присутність на європейському ринку після різкого скорочення експорту, спричиненого повномасштабною війною проти України.
Як повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані джерела, після кількох місяців вивчення різних сценаріїв у компанії вирішили, що ініціатива є недоцільною, і переважно згорнули роботу над проєктом.
Розгляд ідеї турецького хабу активізувався на тлі втрати “Газпромом” ключових маршрутів постачання, зокрема через пошкодження газопроводів “Північний потік” до Німеччини та припинення транзиту через Україну з 2025 року. Туреччина, яка вже підключена до двох російських трубопроводів, розглядалася як потенційний майданчик для повернення “Газпрому” до Європи – ринку, який до повномасштабної війни приносив компанії до $8 мільярдів щомісяця.
Однак, за даними джерел, план від початку супроводжувався значними труднощами. Анкара не погоджувалася надати “Газпрому” право спільного продажу газу, обмежуючи вплив російської сторони на можливий хаб. Крім того, Туреччина не має достатніх експортних потужностей для транзиту великих обсягів газу до країн ЄС. У свою чергу, Європейський Союз просуває ідею повної відмови від російського газу до 2027 року.
Ідею турецького хабу очільник Кремля Владімір Путін вперше озвучив у жовтні 2022 року – через кілька тижнів після підриву “Північного потоку”. План передбачав будівництво нових трубопроводів через Чорне море з метою досягнення щорічної пропускної здатності до 55 мільярдів кубометрів – еквівалент пошкодженого газогону. За словами Путіна, проєкт мав би бути “економічно вигідним” і безпечнішим, ніж інші маршрути.
Однак, як зазначають джерела Bloomberg, ініціатива мала переважно політичне походження і не була розроблена самою компанією. Керівництво “Газпрому” здивувало публічне оголошення плану, хоча згодом експортний підрозділ компанії активно долучився до реалізації задуму.
Деякі працівники “Газпрому”, особливо з напрямку міжнародної торгівлі, сприйняли ідею як шанс на новий початок після втрати значної частини зарубіжного бізнесу. Туреччина також висловлювала зацікавленість у розвитку проєкту, маючи амбіції стати регіональним енергетичним хабом із власним індексом цін.
Проте вже у 2023 році стало очевидно, що переговори затягуються, а інтерес Москви до ініціативи зменшується. За даними джерел, Туреччина наполягала на контролі над реалізацією газу, тоді як Росія хотіла зберегти ключову роль у торгівлі. Також виявилося, що пропускна здатність наявних турецьких трубопроводів до ЄС, зокрема в напрямку Греції та Болгарії, є занадто обмеженою для повноцінного функціонування хабу.
Хоча у 2023 році Путін знову порушив тему хабу під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, уже тоді прозвучали застереження: зокрема, він виключив можливість зберігання значних обсягів газу в Туреччині – критичної умови для створення повноцінного торговельного центру.
За інформацією Bloomberg, керівництво “Газпрому” вже давно припинило обговорення цього проєкту як усередині компанії, так і на офіційних зустрічах із турецькими представниками. Хоча в Анкарі зазначають, що позиція Туреччини не змінилася і вона залишається відкритою до співпраці, процес реалізації проєкту фактично зупинений.
Водночас поточні постачання газу до Туреччини тривають у звичайному режимі, і країна залишається одним з основних клієнтів “Газпрому”. Провал турецького проєкту, як пише Bloomberg, засвідчує обмеженість інструментів, які Росія має для відновлення впливу на європейському енергетичному ринку в умовах геополітичної ізоляції.
Нагадаємо, “Газпром” програв німецькій RWE в арбітражі щодо припинення постачання газу.