Допомога Україні з боку ЄС – яка головна карта Європи у війні з Кремлем
Існують способи обійти вето Бельгії та надати Києву підтримку, здатну змінити хід подій.
Остання спроба президента США Дональда Трампа змусити Київ піти на невигідну мирну угоду з Москвою знову показала неспроможність Європи впливати на розвиток подій в Україні та гарантувати власну безпеку. Європейці нині розплачуються за десятиліття недостатніх інвестицій в оборону та за надмірну залежність від американської безпекової “парасольки”.
Європейські столиці допомогли Україні скоригувати деякі з найбільш відверто прокремлівських пунктів американського мирного плану. Але інстинкти Трампа завжди схиляються до того, щоб стати на бік Росії заради укладання угоди. Президент України Володимир Зеленський також переживає період гострих політичних труднощів.
Керівник офісу президента Андрій Єрмак подав у відставку після антикорупційного обшуку у квартирі його батьків в урядовому кварталі, де він мешкає, в межах розслідування справи, у якій фігурують двоє колишніх міністрів. Позиції Зеленського суттєво ослабли; він має діяти швидко, щоб змінити підхід до управління. Але цей епізод принаймні демонструє, що в Україні нині працюють незалежні антикорупційні органи, вважає редакційна колегія газети Financial Times.
Європа все ж має одну вагому перевагу: контроль над більшістю активів російського центрального банку, заморожених з 2022 року. Але ЄС так довго зволікав із рішенням, як і чи варто використовувати цей інструмент, що ризикує втратити його повністю. Остання пропозиція Трампа передбачала б передачу більшої частини цих активів до інвестиційного фонду США — Україна та ще одного фонду за участі Росії, причому прибутки надходили б Сполученим Штатам, а не Європі.
ЄС опинився паралізованим власною надмірною обережністю та юридичними суперечками. Нещодавно він фактично став заручником Бельгії, на території якої зберігається більшість активів і яка боїться, що в разі, якщо Росії коли-небудь вдасться повернути ці гроші, відповідальність ляже саме на неї.
Інстинкт ЄС дотримуватися міжнародного права є цілком обґрунтованим. Але коли міжнародні норми порушує вже не лише Росія, а й адміністрація Трампа, Євросоюз має розглядати надзвичайні кроки для підтримки України та зміцнення власної безпеки. ЄС повинен рухатися вперед із планами надати Києву 140 млрд євро як аванс за російські репарації, пов’язаний із замороженими російськими активами, і закликати інших союзників зробити те саме.
“Це не означатиме конфіскацію активів — що створило б небезпечний прецедент — адже суверенні права Росії на них формально залишалися б недоторканими. Але таке багаторічне фінансування могло б докорінно змінити ситуацію, гарантувавши незалежну європейську військову та бюджетну підтримку України”, — додають в газеті.
Як у вересні заявив німецький канцлер Фрідріх Мерц, це було б вираженням “витривалості” України та Європи. Це не аргумент на користь продовження війни, яка мала руйнівні наслідки як для України, так і для Росії. Йдеться про те, щоб швидше досягти тривалого миру, підвищивши ціну агресії Путіна та його максималістських вимог.
Заява прем’єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера про те, що схема кредитування затримає мирний процес, є зручною, але він також порушив деякі обґрунтовані питання. Більшість активів, заморожених ЄС, зберігаються в центральному депозитарії цінних паперів Euroclear, що базується в Брюсселі. Якщо Москва відновить свої активи, чи то в результаті малоймовірної перемоги в суді, чи то через закінчення терміну дії санкцій ЄС, Euroclear і, відповідно, бельгійський уряд нестимуть відповідальність.
Однак є рішення. Лідери ЄС можуть або погодитися відшкодувати Бельгії ризики, пов’язані з активами, або вивести це питання з-під контролю Бельгії, переказавши всі відповідні активи, зобов’язання та прибутки окремій юридичній особі за межами Бельгії.
Перший варіант викликає опір урядів ЄС, які відчувають брак коштів, хоча, не передаючи російські активи Україні, їхні платники податків залишаються вразливими. Другий варіант вимагатиме регуляторного акту для відокремлення активів та готовності держави-члена ЄС прийняти нову юридичну особу.
“Але ЄС час діяти. На кону стоїть не лише виживання України, а й майбутнє європейської безпеки”, — підсумувала редакційна колегія.
Раніше європейський комісар із питань юстиції та демократії Майкл Макграт фактично встановив нову червону лінію для мирної угоди. Він заявив, що прагнення президента США Дональда Трампа забезпечити мир в Україні не повинно дозволити очільнику Кремля Владіміру Путіну уникнути відповідальності за воєнні злочини, скоєні російськими військами.