Допомога Україні з боку ЄС – чому вона опиняється під загрозою
Підтримка Києва опинилася під загрозою, саме тоді, коли Дональд Трамп прагне припинити війну.
Коли Словаччина стала однією з перших країн НАТО, яка надала військову допомогу Україні, її міністр оборони зазнав критики з боку опозиційних партій. Чого він не очікував, так це того, що проти нього почнуть вестися кримінальні справи за зловживання владою, отримання хабарів і державну зраду.
Проти Ярослава Надя порушено п’ять кримінальних справ і розпочато розслідування МВС трохи більше ніж через рік після того, як прем’єр-міністр Роберт Фіцо повернувся до виконання своїх обов’язків, розпочавши кампанію з припинення поставок зброї до Києва.
Незалежно від того, ув’язнений Надь за допомогу Україні чи ні, його скрутне становище вже проливає світло на те, як на континенті з’являються лідери, які розривають єдність з Європейським Союзом і НАТО і пропонують Владіміру Путіну зручних союзників у критичний час, зазначають кореспонденти Bloomberg.
“Націоналістичний сплеск у таких країнах, як Словаччина, Австрія та Хорватія, а також в Угорщині, ставить під сумнів підтримку України саме в той момент, коли президент Володимир Зеленський опинився в складному становищі після повернення Дональда Трампа до Білого дому”, — пишуть кореспонденти.
Фіцо, який минулого місяця відвідав Путіна в Кремлі, щоб обговорити постачання газу, показує, як швидко все може змінитися. Він перетворив Словаччину зі стійкого союзника України на країну, яка часто повторює наратив російського лідера про війну в Україні.
Він підтримує прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який вже давно є найефективнішим дезорганізатором в ЄС, який постійно ставить під сумнів підтримку України з боку ЄС і закликає до припинення санкцій проти Росії.
“Орбан більше не самотній. ЄС, швидше за все, все частіше потраплятиме в глухий кут, оскільки він намагатиметься подолати незгоду націоналістів”, — каже Габор Дьорі, політичний аналітик з Policy Solutions в Будапешті.
На заході Австрія готова висунути свого першого ультраправого канцлера з часів Другої світової війни. Герберт Кікль чітко дав зрозуміти, що підтримка санкцій суперечить традиційному нейтралітету країни.
У Хорватії на півдні виборці цього місяця переважною більшістю голосів переобрали президента Зорана Милановича, колишнього соціал-демократа, який виступив проти військової допомоги Києву, наклав вето на навчання українських офіцерів і засудив розширення НАТО як “глибоко аморальне”.
Словенія та Чехія — ще дві країни, де кандидати які виступають проти істеблішменту, можуть знову прийти до влади, навіть якщо їхні погляди не обов’язково збігаються з позицією Кремля.
“У Болгарії глава держави Румен Радев закликав зняти санкції з Москви. Сербія, яка не є членом ЄС, де президент Александар Вучич зіткнувся з масовими протестами через обвалення даху на залізничній станції, може також стати повчальною історією”, — йдеться в агентстві.
Але регіональний зсув найяскравіше проявився цього місяця в Словаччині. Фіцо підняв — а потім відкинув питання про можливість майбутнього поза ЄС і НАТО, заявивши, що ці інституції ризикують опинитися в “підручниках історії”. Через кілька днів він звинуватив організаторів антиурядових протестів, а також ЗМІ й опозицію в організації “державного перевороту”.
Ескалація риторики словацького прем’єра відображає глибшу проблему для ЄС, коли все більше чиновників відстоюють російські інтереси замість об’єднаного Європейського союзу, вважає Григорій Месежніков, голова Інституту громадських справ, аналітичного центру, що базується в Братиславі.
“Вони стали троянським конем, приймаючи вигідні для Росії рішення, які можуть стати абсолютно руйнівними для Європейського Союзу”, — сказав Месежніков.
Що відбувається в Словаччині, де тисячі людей виходять на масові акції протесту? Чи повторять словаки власний “майдан”, вимагаючи відставки уряду? Шанси прем’єра Роберта Фіцо втримати владу, роль Москви в цьому конфлікті та перспективи європейського курсу країни аналізує Якуб Логінов у статті “Чи втратить владу “словацький Янукович”?”.