Допомога США Україні – Трамп не хоче брати на себе обов’язок захищати нашу державу
У такому випадку Європі потрібен запасний план.
Якщо Владімір Путін прагне миру, то демонструє це дуже дивним способом. У вихідні Росія здійснила найбільшу повітряну атаку на Україну з часу повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Наступного дня Дональда Трампа запитали, чи готовий він посилити санкції проти Росії, і він лаконічно відповів: “так, готовий”.
Коментар президента США міг прозвучати як імпровізована реакція на останні російські удари. Насправді ж він відображав результати телефонної розмови між Трампом та 10 європейськими лідерами, яка тривала майже дві години у четвер, 4 вересня, зазначає Гідеон Рахман, головний оглядач відділу міжнародних відносин Financial Times.
Під час цієї розмови Трамп часом висловлювався грубо та вів себе конфронтаційно. Але європейці вже до цього звикли. Вони вважають, що наблизилися до того, аби переконати адміністрацію Трампа посилити вторинні санкції проти покупців російських енергоносіїв та наростити військову допомогу Україні.
У Білому домі, і небезпідставно, вважають, що спершу самі європейці мають навести лад у власних справах. У четвер під час дзвінка Трамп розкритикував ЄС за те, що він і досі імпортує енергію з Росії. У відповідь європейці заявили, що обсяги закупівель знизилися до 20% довоєнного рівня — значна частина цих закупівель припадає на Угорщину та Словаччину, дві країни-члени, які найближчі до руху Трампа MAGA.
Компромісним результатом є те, що Європа продовжить зусилля з припинення всіх закупівель енергоносіїв у Росії, одночасно закликаючи Білий дім чинити тиск на своїх друзів у Будапешті та Братиславі.
Під час телефонної розмови Трамп також розкритикував європейських лідерів за те, що вони нічого не роблять, щоб чинити тиск на Китай, найбільшого покупця російських енергоносіїв, який щойно погодився відкрити новий великий газопровід з Росією.
Європейська відповідь полягала в тому, щоб погодитися співпрацювати з США щодо вторинних санкцій, спрямованих проти Китаю, з акцентом на товари, які допомагають Росії у веденні війни. Європейська комісія швидко перейде до обговорення того, як це можна зробити.
“Оскільки російська економіка сильно залежить від доходів від експорту енергоносіїв, посилення санкцій може чинити реальний тиск на Путіна. Вже є ознаки того, що економіка країни перебуває під дедалі більшим тиском. Але військовий тиск на Україну також зростає. І США та Європа знають, що їм потрібно щось зробити, щоб його послабити”, — вважає Рахман.
“Коаліція охочих”, яка зібралася минулого тижня в Парижі, обговорювала можливу післявоєнну допомогу Україні, включаючи розгортання в країні “сил безпеки” з європейських військ. Однак багато найважливіших країн цієї “коаліції охочих” насправді не бажають розгортати війська в Україні. Серед них Німеччина, Італія та Польща.
Навіть ті, хто заявляє про готовність взяти участь у “силах безпеки”, розгорнутих в Україні, хочуть, щоб США надали логістичну та повітряну підтримку. Крім того, вони, здається, готові розгорнути війська в Україні лише в разі укладення угоди про припинення вогню з Росією.
“Росія, однак, наполягає, що ніколи не погодиться на розгортання європейських військ на території України — і, більше того, розглядатиме їх як ціль. Отже, заява про те, що європейські війська будуть розгорнуті в Україні лише після укладення перемир’я, може дати Росії хибний стимул ніколи не погоджуватися на перемир’я. На щастя, європейські лідери розуміють ці підводні камені і працюють над швидшими та практичнішими способами збільшення військової допомоги Україні”, — додає оглядач.
Оскільки зрозуміло, що Росія навряд чи погодиться на перемир’я, досягнуте в результаті переговорів, зараз обговорюють створення “де-факто перемир’я” завдяки американському “повітряному щиту” для України. Цей щит передбачає значне посилення систем протиповітряної оборони, які змогли б закрити небо від російських дронів, хоча не від балістичних ракет.
Європейці долучилися б частково за рахунок військово-морської підтримки, яка може допомогти захистити український повітряний простір. Також йде мова про розгортання авіаносців, ймовірно з боку Європи. Європейці усвідомлюють, що було б помилкою покладатися лише на слова Трампа, тож вони сподіваються побачити схвалення жорсткіших заходів проти Росії Конгресом.
Ключову роль у цих зусиллях відіграє сенатор-республіканець від Південної Кароліни Ліндсі Грем, відомий своєю жорсткою позицією щодо Росії.
Очевидна небезпека для європейців полягає в тому, що вони настільки занурені в дипломатичні тонкощі — і в “мистецтво шепоту на вухо Трампу” — що втрачають з поля зору головне. Президент США неодноразово словами й діями давав зрозуміти, що не хоче брати на себе зобов’язання щодо захисту України. Згідно з повідомленнями, нещодавно перейменоване Міністерство війни невдовзі оголосить, що Америка зосередиться на захисті власних інтересів у західній півкулі.
“Переконати Трампа посилити військовий та економічний тиск на Путіна — і втримати його на цьому курсі — було б справжнім дипломатичним подвигом. Це, безумовно, варто спробувати. Але Європі потрібен план Б на випадок, якщо “шепіт для Трампа” не спрацює”, — підсумував Рахман.
Нагадаємо, США відмовилися від співпраці з європейськими партнерами у сфері боротьби з дезінформацією, що поширюється Росією, Китаєм та Іраном. Білий дім скасовує меморандуми про протидію дезінформації, укладені ще за Байдена.