Китай навряд чи відмовиться від підтримки російського військового сектору.
Після посилення західних санкцій Росія почала ще більше покладатися на допомогу Китаю у конфлікті з Україною. Незважаючи на це, Пекін продовжує позиціонувати себе як нейтральну сторону та запевняє, що не постачає Росії летальну зброю чи готові системи озброєння.
Водночас, як зазначає The Economist, Китай постачає значні обсяги товарів і матеріалів подвійного призначення, які можуть бути використані як у цивільних, так і у військових цілях. Саме завдяки китайській мікроелектроніці та напівпровідникам Росія має можливість активно виробляти високоточні ракети та дрони, якими здійснює атаки на українські міста. Китай також постачає Росії більшість цивільних FPV-дронів і технології, необхідні для їхнього використання.
Крім того, російські підприємства, що займаються виробництвом зброї та боєприпасів, наразі майже повністю залежать від китайських верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК), які використовуються для обробки металу. Аналітичний центр The Jamestown Foundation з Вашингтона оцінює, що близько 90% усіх верстатів, які імпортує Росія, надходять саме з Китаю.
Західні посадовці також акцентують увагу на залежності Росії від Китаю у постачанні нітроцелюлози — речовини, необхідної для виготовлення артилерійських снарядів, ракет і танкових боєприпасів. Хоча Росія має власне виробництво на кількох заводах, цих запасів недостатньо для задоволення військових потреб країни.
До нещодавнього часу майже половина імпорту нітроцелюлози до Росії надходила через Туреччину та різних посередників. Проте після введення суворих санкцій проти компаній, пов’язаних із цими постачаннями, за словами чиновників, Китай почав збільшувати продажі цієї речовини Росії через державну оборонну компанію Norinco та дві її дочірні структури. У самій компанії ці заяви публічно не коментували.
Китай, тим часом, продовжує стверджувати, що нітроцелюлоза є товаром подвійного призначення та необхідна, зокрема, для виробництва фарб і лаків. Водночас на базі чотирьох найбільших російських порохових заводів працюють і цивільні підприємства, через які можуть маскувати справжнє призначення цієї продукції.
Видання також зазначає, що Китай почав збільшувати постачання бавовняної пульпи та целюлози, які використовуються для виробництва нітроцелюлози. Раніше Росія отримувала майже всю таку сировину з Узбекистану та Казахстану, але санкції Євросоюзу проти окремих експортерів з цих країн, запроваджені минулого та цього року, вже почали впливати на ці постачання.
The Economist стверджує, що Китай навряд чи відмовиться від підтримки російського військового сектору. Китайські компанії отримують значний прибуток від цього, а Росія у відповідь постачає Китаю дешеву нафту та газ. При цьому версію про «подвійне призначення» товарів продовжують активно підтримувати. Навіть після завершення війни Росія, ймовірно, залишиться залежною від Китаю як слабший партнер.
Згідно з даними трьох європейських розвідувальних служб і документів, які вивчило агентство Reuters, наприкінці минулого року КНР таємно підготувала близько 200 російських військових. Частина з них вже повернулася та бере участь у війні проти України.