Поки що не існує механізму впливу на закордонні соцмережі
Ідея ухвалення закону про штрафи для гігантів соціальних мереж за нездатність або небажання протидіяти дезінформації видалася законодавцям Австралії цікавою і такою, що сприяє прозорості інформації.
Однак уряд Австралії в неділю заявив, що відмовився від планів штрафувати інтернет-платформи на суму до 5% від їхньої глобальної виручки за нездатність запобігти поширенню дезінформації в мережі, повідомляє Reuters.
Законопроєкт був частиною широкомасштабних заходів із регулювання в Австралії, де лідери скаржаться на те, що технологічні платформи, розташовані за кордоном, здійснюють замах на суверенітет країни, а також напередодні федеральних виборів, які мають відбутися через рік.
«Виходячи з публічних заяв і бесід із сенаторами, зрозуміло, що шляху для законодавчого затвердження цієї пропозиції в Сенаті немає», – ідеться в заяві міністра зв’язку Мішель Роуланд.
За словами Роуланд, законопроєкт «забезпечив би безпрецедентний рівень прозорості, змусивши великі технологічні компанії звітувати за свої системи та процеси, спрямовані на запобігання та мінімізацію поширення шкідливої дезінформації та дезінформації в Інтернеті».
Насправді складно уявити механізм впливу окремо взятої країни на соціальні мережі-гіганти. Мабуть, тому, поміркувавши, сенатори дійшли висновку, що це здійснити на практиці неможливо, і відмовилися від проекту, надавши власникам мереж самостійно вирішувати питання боротьби з дезінформацією.
Понад 85% людей у світі стурбовані впливом дезінформації в Інтернеті, а 87% вважають, що вона вже завдала шкоди політиці їхніх країн, згідно з глобальним опитуванням.
Опитування, проведене соціологічною компанією Ipsos серед 8 000 осіб у таких країнах, як Австрія, Хорватія, США, Алжир, Мексика, Гана та Індія, засвідчило, що 56% інтернет-користувачів отримують новини переважно із соціальних мереж, що значно більше, ніж із телебачення (44%) або сайтів ЗМІ (29%).
Соціальні мережі були основним джерелом новин майже в кожній країні, незважаючи на те, що довіра до інформації, яку вони надають, є значно нижчою, ніж до традиційних ЗМІ: 50% проти 66% для телебачення, 63% для радіо та 57% для медіа-сайтів і застосунків. У всіх 16 країнах 68% респондентів заявили, що соціальні мережі є місцем найбільшого поширення фейкових новин, випереджаючи додатки для обміну повідомленнями (38%), і це переконання є в усіх країнах, вікових групах, соціальних прошарках і серед прихильників різних політичних поглядів.