Державна Дума Російської Федерації у середу, 13 травня, прийняла закон, що надає можливість президенту Владіміру Путіну відправляти війська за межі країни для “захисту прав громадян РФ” від іноземних та міжнародних судових інстанцій. Про це інформує російське агентство “Інтерфакс”.
Сьогодні на засіданні Держдуми було підтримано законопроєкт у другому та третьому читанні. За документ проголосували 381 депутат. При цьому не було жодного, хто б утримався або виступив проти.
«Агентство» зазначило, що на голосування депутатам знадобилося приблизно дві хвилини, поправок і обговорення не відбулося.
Документ передбачає, що за рішенням президента армія може виконувати завдання щодо захисту у випадках їхнього арешту, затримання, кримінального та іншого переслідування на виконання рішень судів іноземних держав — якщо йдеться про суди, в яких Росія не бере участі і чия юрисдикція “не базується на міжнародному договорі з Росією або на резолюції Ради Безпеки ООН”. Під це визначення підпадає, зокрема, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС).
Наприкінці 2025 року набула чинності заборона на виконання в Росії рішень міжнародних судових органів.
МКС з березня 2023 року видав ордери на арешт Владіміра Путіна, уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Белової, секретаря Радбезу Сєргєя Шойгу, голови Генштабу Валєрія Герасімова, колишнього командувача Чорноморським флотом Віктора Соколова та командувача Далекої авіації Сєргєя Кобилаша.
Чи можуть повторитися сценарії 2014-го та 2022-го — але вже в Балтії? Поки офіційні Таллінн і Вільнюс намагаються заспокоїти суспільство, аналітики фіксують інші сигнали: інформаційні кампанії, «народні республіки» в соцмережах і нові повноваження Кремля для застосування сили за кордоном. У статті «Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії» Володимир Кім пояснює, як функціонують гібридні сценарії Кремля та чому відсутність «очевидних ознак» не гарантує безпеки, а самозаспокоєння може стати фатальним.