Держави Перської затоки побоюються наслідків можливого удару США по Ірану – що їх непокоїть
Саудівська Аравія намагається переконати Вашингтон утриматися від втручання.
Арабські суперники Ірану по інший бік Перської затоки — передусім Саудівська Аравія — ведуть закулісні консультації з адміністрацією Дональда Трампа, намагаючись відмовити її від удару по Тегерану після того, як США попередили їх про необхідність бути готовими до такого сценарію, пише The Wall Street Journal.
Публічно арабські держави Затоки здебільшого зберігають мовчання на тлі того, як протести поширюються територією сусідньої Ісламської Республіки, а правозахисні організації повідомляють про тисячі загиблих унаслідок жорсткого придушення демонстрацій режимом.
Втім, за зачиненими дверима Саудівська Аравія, Оман і Катар доносять до Білого дому, що спроба повалити іранський режим може розхитати нафтові ринки й у підсумку вдарити по американській економіці, розповіли посадовці з країн Перської затоки. Найбільше ж вони побоюються зворотного ефекту — наслідків для власної внутрішньої стабільності.
Адміністрація Трампа не уточнила, який саме формат військових дій вона розглядає щодо Ірану, однак, за словами співрозмовників, у Вашингтоні дали зрозуміти, що удар є радше ймовірним, ніж ні.
Представник Білого дому заявив, що в розпорядженні президента Трампа перебуває весь спектр можливих варіантів реагування на ситуацію в Ірані.
«Президент вислуховує широкий спектр думок з будь-якого питання, але зрештою ухвалює рішення, яке вважає найкращим», — сказав він.
У вівторок Трамп звернувся безпосередньо до іранських протестувальників, закликавши їх чинити опір спробам режиму придушити демонстрації та перебирати контроль над державними інституціями.
«ДОПОМОГА ВЖЕ В ДОРОЗІ», — написав він у своїй соцмережі Truth Social.
Арабські держави побоюються, що удари по Ірану можуть порушити рух нафтових танкерів через Ормузьку протоку — вузький водний шлях на вході до Перської затоки, який відділяє Іран від його арабських сусідів і яким проходить приблизно п’ята частина світових постачань нафти.
За словами саудівських посадовців, Ер-Ріяд запевнив Тегеран, що не братиме участі в можливому конфлікті й не дозволить США використовувати свій повітряний простір для ударів — намагаючись дистанціюватися від американських дій і водночас запобігти їм.
Водночас речник МЗС Катару Маджед аль-Ансарі у вівторок заявив журналістам, що його країна підтримує контакти з метою сприяти врегулюванню розбіжностей між США та Іраном.
За словами американських посадовців, Трамп ще не ухвалив остаточного рішення щодо дій проти Ірану й проводить наради, щоб визначити подальший курс. Серед варіантів — наказ про завдання військових ударів по об’єктах режиму, кібератаки, запровадження нових санкцій і посилення підтримки антирежимних онлайн-ресурсів.
Іранські демонстрації, що почалися наприкінці грудня в Тегерані через загострення економічної кризи та цього місяця охопили всю країну, стали одним із найсерйозніших викликів режиму з часу його приходу до влади під час Ісламської революції 1979 року.
Держави Перської затоки, багато з яких упродовж останніх років зазнавали атак з боку Ірану та його союзників, не мають особливих симпатій до Тегерана. Водночас вони побоюються економічних і політичних наслідків ескалації в Ірані — або можливого падіння верховного лідера Алі Хаменеї.
Аналітики зазначають, що Саудівська Аравія особливо гостро реагує на дедалі більш хитке становище в регіоні. Королівство дало вказівки місцевим ЗМІ обмежити як висвітлення протестів, так і підтримку демонстрантів, щоб уникнути іранської відповіді.
«Вони не мають жодних симпатій до іранського режиму, але водночас гостро не сприймають нестабільність», — зазначив Майкл Ратні, який обіймав посаду посла США в Саудівській Аравії за адміністрації Джо Байдена. — «Коли ви відкриваєте скриньку Пандори зміни режиму — чи то зсередини, чи ззовні, — ви створюєте величезну невизначеність у момент, коли це останнє, чого вони хочуть».
Хоча Саудівська Аравія та інші держави Затоки не заперечують проти ослаблення військового й ядерного потенціалу Ірану, їх непокоїть, що прийде йому на зміну, якщо Хаменеї буде усунуто.
«Це може бути щось не краще або навіть гірше — наприклад, влада Корпусу вартових ісламської революції», — сказав Ратні, маючи на увазі впливове формування в іранських збройних силах. «Або ж — хаос, розпад і фрагментація», — додав він.
За його словами, контроль, який нині здійснює іранський режим, принаймні забезпечує певну передбачуваність для держав Затоки. «Коли цього не стане, ситуація стане вкрай небезпечною».
Саудівські лідери вже давно побоюються, що нестабільність у регіоні може спровокувати протести всередині самого королівства та привернути увагу до його власної практики придушення інакодумства. Крім того, їх турбують можливі збої в реалізації амбітної програми економічних і соціальних перетворень Vision 2030, яка має на меті розвиток туризму та зменшення залежності країни від нафтових доходів.
Стабільність у регіоні є головним пріоритетом для спадкоємного принца Саудівської Аравії Мухаммеда бін Салмана, зазначив один із саудівських посадовців.
З погляду арабських держав Перської затоки, найкращим сценарієм було б згасання протестів в Ірані, запуск внутрішнього діалогу та обмежені реформи, а також переговори зі США, які знизили б напругу, зазначив Ніл Квілліам, асоційований експерт британського аналітичного центру Chatham House.
Об’єднані Арабські Емірати — найближчий сусід Ірану через Ормузьку протоку — не брали участі в цих зусиллях, за словами арабських посадовців. Як пояснив Квілліам, ОАЕ загалом мають вищу толерантність до ризиків, пов’язаних із нестабільністю, ніж більш консервативна Саудівська Аравія, і часто обирають інші геополітичні підходи, ніж Ер-Ріяд.
Якщо Саудівська Аравія роками працювала над дипломатичною розрядкою з Іраном і водночас утримувалася від нормалізації відносин з Ізраїлем, то ОАЕ викликали обурення в значної частини арабського й мусульманського світу через зближення з Ізраїлем і свою участь у конфліктах у Судані та Ємені.
«Вони надто тісно прив’язали себе до ізраїльського табору», — сказав Квілліам. Він припустив, що така позиція може зробити американські бази в ОАЕ мішенню для іранської відповіді у разі дій США. «Іранці нині не хочуть дратувати саудівців. А от щодо еміратів — у регіоні зараз обурені майже всі», — додав він.