Чотириденний робочий тиждень у Японії – нова ініціатива для підвищення народжуваності
Дуже жорсткий графік роботи японців – не останній фактор рекордно низької народжуваності в країні
Японська столиця збирається ввести чотириденний робочий тиждень для державних службовців. Влада вирішила, що це може допомогти підняти катастрофічно низький рівень народжуваності та дати можливість матерям, які працюють, та й батькам теж, більше проводити часу з сім’єю.
Про це повідомляє CNN.
Уряд Токіо заявляє, що новий режим, який почне діяти з квітня наступного року, дасть змогу співробітникам отримувати три вихідні дні на тиждень. Окремо було оголошено про іншу політику, яка дасть змогу батькам, які мають дітей з першого до третього класу початкової школи, обміняти частину своєї зарплати на можливість піти у відпустку раніше.
«Ми будемо переглядати стилі роботи… з урахуванням гнучкості, щоб нікому не довелося відмовлятися від кар’єри через такі життєві події, як народження дитини або догляд за нею», – сказала губернаторка Токіо Юріко Коїке, представляючи план у своїй програмній промові в середу.
«Настав час Токіо взяти на себе ініціативу щодо захисту і зміцнення життя, засобів до існування та економіки нашого народу в ці непрості для країни часи», – додала вона.
Коефіцієнт народжуваності в Японії, який стрімко падає впродовж багатьох років, у червні сягнув чергового рекордно низького рівня, незважаючи на те, що уряд активізував зусилля із заохочення молодих людей до вступу в шлюб і створення сімей.
За даними Міністерства охорони здоров’я, праці та добробуту, торік було зареєстровано лише 727 277 народжень, а коефіцієнт народжуваності – кількість дітей, яких жінка народжує протягом життя, – впав до нового мінімуму в 1,2. Для того щоб чисельність населення залишалася стабільною, необхідно, щоб коефіцієнт народжуваності становив 2,1.
Японський уряд проводить політику «зараз або ніколи», щоб повернути демографічну кризу назад, зокрема зобов’язати чоловіків брати відпустку для догляду за дитиною, в той час як інші місцеві органи влади також запровадили заходи щодо поліпшення умов праці.
Багато соціологів пов’язують народжуваність, що постійно падає, з жорсткою культурою праці в Японії і зростанням вартості життя. Виснажливий робочий день давно став проблемою для корпорацій Японії, де працівники часто страждають від проблем зі здоров’ям і, в крайніх випадках, від «кароші», терміна, що означає смерть від надмірної роботи.
Як і в інших країнах, жінки часто змушені обирати між кар’єрою і сім’єю, але унікальна японська культура понаднормової роботи робить вагітність і виховання дітей особливо складним завданням.
За даними Світового банку, гендерний розрив у показниках участі в робочій силі в країні, який торік становив 55 % для жінок і 72 % для чоловіків, є вищим, ніж в інших країнах із високим рівнем доходу.
Перехід на чотириденний робочий тиждень викликав зростаючий інтерес на Заході, де деякі компанії починають вивчати стислі години як спосіб залучення талантів, які прагнуть кращого балансу між роботою та особистим життям. Деякі дослідження показали, що це підвищує добробут і продуктивність праці працівників.
Однак для японських компаній, які часто прирівнюють час, проведений на роботі, до лояльності до компанії, ця ідея все ще здається радикальною.
Однак Токіо – не єдине місце в Азії, де впроваджується більш дружелюбна сімейна політика. На початку цього року Сінгапур запровадив нові правила, згідно з якими всі компанії повинні розглядати прохання співробітників про гнучкий графік роботи. Це може включати чотириденний тиждень або гнучкий графік роботи.
Нагадаємо, в Україні, як і в усьому світі, суттєво змінилися підходи до роботи з приходом пандемії, коли люди вимушено перейшли на віддалений графік. Якщо раніше віддалена робота була в кількох галузях, то під час пандемії на неї перейшли такі виробництва, про які навіть думати не доводилося. Зрештою більшості з тих, хто працює, це сподобалося (але не всім), а компанії стали враховувати під час прийому на роботу ще й цей аспект. Тепер віддаленою роботою нікого не здивуєш, і найчастіше вона допомагає перерозподілити домашні обов’язки.
Щодо демографічної складової, то думати про це необхідно вже сьогодні, незважаючи на те, що триває війна, або якраз тому, що триває війна. На Україну чекають непрості часи, тому можна придивлятися до досвіду процвітаючих держав і щось впроваджувати у своєму суспільстві. Але поки що правила диктує війна.