Чому північнокорейські військові їдуть в Україну – пояснення від корейців, які втекли з КНДР
Видання WSJ поспілкувалось із кількома колишніми військовими, які втекли до Південної Кореї, і пояснили мотивацію колишніх співвітчизників.
Військові Північної Кореї, яких відправили воювати на російському боці в Україну, навряд чи були проти такого рішення їхнього командування, адже часто живуть в надто поганих умовах вдома і це їхній шанс втекти, розповів молодий кореєць Рю Сон Хеон, який у 2019 році перетнув демілітаризовану зону та втік до Південної Кореї.
Коментуючи події, чоловік зазначив The Wall Street Journal, що ще кілька років тому був одним із тих, кого сьогодні відправили на війну. Він був молодий, голодний і нічого не знав про зовнішній світ. Спогади про дім нагадують йому про холод, рис, змішаний з кукурудзою, а м’ясо було святковим частуванням.
«Якби тоді йому дали наказ воювати, нині 28-річний Рю дав би рішучу відповідь: «Дякую». Його аргументація: «Хіба хоча б їжа не стане кращою?», – зазначає видання.
І хоча група північнокорейських військових навряд чи вплине на перебіг війни, їхня рішучість до боїв далеко від дому та за незнайому справу викликає у багатьох різні запитання.
За словами колишніх північнокорейських солдат, майже всі військові, відправлені в Росію, включаючи бійців спецназу, мали б подібні мотиви. З дитинства їм привчали жертвувати всім заради верховного лідера та доводити лояльність до свого режиму. Навіть якщо для цього треба йти під кулі. Військова виправа розглядається ними як можливість життя заробити гроші та славу для режиму Кім Чен Ина. Тих, хто повернеться, вважатимуть героями.
«Північнокорейські солдати переконані, що вони повинні зробити все для Кіма», – сказав Рю.
Як зазначив у свою чергу полковник спецназу армії США у відставці Девід Максвелл, північнокорейському спецназу, попри його назву, бракує підготовки, адже солдатів Північної Кореї, і навіть спецпідрозділи, здебільшого використовують для сільськогосподарських або будівельних робіт.
«Навчання сил спеціального призначення Північної Кореї націлене на виховання високодисциплінованих солдатів із надзвичайною лояльністю, які часто готові йти на екстремальний ризик із обмеженим обладнанням», – зазначив Максвелл.
Очікується, що військовослужбовцям, відправленим до Росії, щомісяця виплачуватимуть близько 2000 доларів США, більшість яких забиратиме режим. Тим не менше, це приголомшлива сума для КНДР, оскільки більшість країни живе на щомісячний заробіток у кілька доларів.
WSJ зазначає, що Північна Корея десятиліттями намагалася забезпечити достатньо продовольства для свого населення через міжнародну ізоляцію та економічну безгосподарність, що посилювалася природними катаклізмами. Згідно зі звітом Всесвітньої продовольчої програми, близько 45% 26-мільйонного населення Північної Кореї недоїдає. Навіть військові, які є привілейованою частиною суспільства, відчувають хронічну нестачу продовольства.
Тим не менше спецназ займає особливе місце на вершині північнокорейської армії. Їх годують краще, ніж інші загони, вони мають більш інтенсивну військову підготовку.
Перебіжчик Лі Хен Син колись служив в елітному підрозділі спецназу Північної Кореї «Штормовий корпус», перш ніж втекти з країни приблизно десять років тому. На додачу до військових навчань Лі, якому зараз 39, пригадав, що відвідував щоденні ідеологічні тренування, де запам’ятовував накази Кіма та повторював свою готовність померти за верховного лідера — ця практика, безсумнівно, продовжується для тих, кого відправляють до Росії.
«Вони можуть бути принесені в жертву, не маючи особливого впливу на війну. Але вони б не посміли поставити під сумнів наказ вождя їхати до Росії», – зазначив він.
Хоча Північна Корея часто демонструє яскраву військову техніку на яскравих парадах, від нових танків до артилерійських ракет і безпілотників, але, імовірно, вона не інтегрована на рівні військ. Країні не вистачає коштів, щоб належним чином забезпечити свою армію такою дорогою технікою.
Північнокорейців у Росії навчили приблизно 100 основним військовим термінам російською мовою, але навряд чи їх забезпечать сучасним обладнанням.
Тим не менш, багато північнокорейських солдатів вважали б ризик виправданим. Ті, хто чув про північнокорейських пілотів, які брали участь у боях проти американських літаків під час війни у В’єтнамі, знають, що закордонне розгортання підвищить статус солдата, сказав Сім Джу Іль, який 30 років був північнокорейським військовим офіцером, перш ніж втекти до Південної Кореї в 1998 році.
Тоді пілотам, які повернулися з В’єтнаму, присвоїли старші офіцерські звання. Навіть дружини пілотів, які загинули на полі бою, отримали підвищений статус Робітничої партії, що дало їм доступ до престижної роботи.
Саме цю сліпу відданість режиму Кіма Сім сподівається подолати, відправившись на українську лінію фронту. За його словами, приблизно 300 інших колишніх військовослужбовців Північної Кореї також хочуть поїхати в Україну, аби працювати на передовій та створити «психологічний розлад», транслюючи послання для північнокорейських солдат та переконувати їхздатися або дезертувати.
«Я хочу, щоб вони знали, що їх обманули. Немає потреби вмирати через їхню відданість», – сказав Сім.
Про те, що означає поява північнокорейських солдатів на фронтах російсько-української війни, пише Володимир Кравченко у статті “Солдати Кім Чен Ина в степах України”.
Джерело