Тропічні ліси Амазонії переходять у новий кліматичний стан, який дослідники назвали “гіпертропічним”. Посухи в регіоні стають тривалішими, спекотнішими та частішими, створюючи безпрецедентний рівень стресу для дерев. Ці зміни знижують здатність лісів поглинати вуглекислий газ і можуть мати глобальні наслідки, повідомляє ScienceAlert.
Міжнародна команда науковців встановила, що такі умови “не мають аналогів на цей час” і не спостерігалися на Землі мільйони років. Висновки ґрунтуються на даних, зібраних по всій Амазонії за понад 30 років спостережень. Масштаб і швидкість змін виявилися настільки значними, що вчені запровадили новий термін для опису клімату регіону.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature, зосереджувалося на реакції дерев і ґрунтів на екстремальні температури та дефіцит вологи. Такі періоди, за оцінками авторів, дають уявлення про кліматичну норму, яка може сформуватися протягом наступного століття.
“Коли трапляються ці спекотні посухи, саме такий клімат ми асоціюємо з гіпертропічним лісом, оскільки він знаходиться за межами того, що ми зараз вважаємо тропічним лісом”, — пояснив географ Каліфорнійського університету в Берклі Джефф Чемберс. Кліматичні моделі показують, що до 2100 року спекотні посухи можуть стати цілорічними, зокрема й у традиційно вологий сезон з грудня по травень. Це суттєво змінює водний баланс екосистеми.
Зниження вологості ґрунту прискорює загибель дерев і спричиняє гідравлічну недостатність та вуглецеве голодування. У першому випадку транспортування води блокується повітряними бульбашками, у другому — закриття пор листя порушує фотосинтез.
Польові вимірювання свідчать, що ці процеси вже відбуваються за нинішніх екстремальних умов. У разі переходу до гіпертропічного стану смертність дерев може зрости на 55 відсотків.
“Ми показали, що швидкорослі дерева з низькою щільністю деревини були більш вразливими та гинули у більшій кількості, ніж дерева з високою щільністю деревини”, — зазначив Чемберс. Він додав, що це робить вторинні ліси особливо чутливими до посух, оскільки вони мають більшу частку цих типів дерев.
Окрема частина дослідження охоплювала ділянки Амазонії, уражені посухами 2015 та 2023 років, пов’язаними з явищами Ель-Ніньйо. Однаковий критичний водний поріг у різні роки вказує на можливий широкомасштабний зсув клімату.
Науковці прогнозують, що більшість гіпертропічних лісів сформується саме в Амазонії, хоча подібні зміни можливі й в Африці та Азії. За таких умов ліси можуть перетворитися з поглиначів вуглецю на його джерела.
“Від нас залежить, якою мірою ми створимо цей гіпертропічний клімат. Якщо ми просто збираємося викидати парникові гази скільки завгодно, без жодного контролю, то ми швидше створимо його”, — підсумував Чемберс.
Рекордна спека 2023 року нагріла воду в озерах Амазонії до 41°C, що спричинило масову загибель сотень дельфінів і тисяч риб. Дослідження показало, що через низький рівень води тепло проникло навіть до дна, позбавивши тварин можливості охолодитися.