США втратили щонайменше 16 військових літаків із початку збройного конфлікту з Іраном. Частину знищено у бою, частину в авіаційних катастрофах. Ще близько шести машин отримали серйозні пошкодження, повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, обізнані з перебігом операції.
Наймасштабніша «аварія»
Найбільшими за масштабом виявилися не бойові, а аварійні втрати. Три американські винищувачі F-15 — багатофункціональні реактивні літаки четвертого покоління, основа тактичної авіації США — були збиті дружнім вогнем у Кувейті (friendly fire). Подробиці причин інциденту не розголошуються.
Ще трагічнішою стала катастрофа заправника KC-135 — літаючої цистерни, яка дозаправляє інші літаки просто в повітрі під час бойових вильотів. Машина була знищена під час операції з дозаправки, усі шестеро членів екіпажу загинули. Це найбільші одноразові людські втрати США в ході поточного конфлікту.
Крім того, ще п’ять літаків KC-135 отримали пошкодження від іранської ракети, яка вдарила по авіабазі в Саудівській Аравії, де вони стояли на землі.
RiP для десятка Reaper
Окрім пілотованої техніки, США втратили 12 ударних безпілотників MQ-9 Reaper. Це важкі розвідувально-ударні дрони вартістю близько 30 мільйонів доларів кожен, здатні нести ракети і керовані бомби. Дев’ять із них були збиті іранськими засобами ППО в повітрі. Ще один Reaper знищено ракетним ударом по авіабазі в Йорданії, де балістична ракета потрапила на авіаційну стоянку. Двоє інших безпілотників втрачено через технічні збої та аварії.
Reapers навмисно використовуються у найнебезпечніших зонах: концепція “витратних” (attritable) дронів передбачає, що вони замінюють пілотовані літаки там, де ризик збиття найвищий. Зрештою, замінити безпілотник набагато простіше і дешевше, ніж літак з екіпажем. Для розуміння: США експлуатують загалом 225 таких дронів, тобто вже втрачено приблизно 4% усього парку MQ-9, за даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).
Дісталось і F-35
Окремим інцидентом стала аварія F-35. Це найсучасніший американський винищувач-невидимка п’ятого покоління, здатний уникати виявлення радарами. За даними CNN, літак отримав пошкодження від того, що, імовірно, було іранським ракетним вогнем, і здійснив аварійну посадку на американській авіабазі на Близькому Сході. Пілот залишається в стабільному стані. Речник Центрального командування США (CENTCOM) це підтвердив.
Втрати, яких не чекали
Темп операцій виявився безпрецедентним. За словами Пітера Лейтона, колишнього офіцера Королівських ВПС Австралії та наукового співробітника Griffith Asia Institute, кількість вильотів щодня значно перевищує все, що США здійснювали в останніх великих кампаніях.
Для порівняння: під час операції в Лівії у 2011 році за чотири місяці було зафіксовано лише три бойові втрати. У перший же день поточної війни США провели більше авіаударів, ніж під час знаменитого “шоку і трепету” — масованих бомбардувань на початку війни в Іраку 2003 року.
Джастін Бронк, старший науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI, Лондон), зазначив: «Втрати, схожі на трагічне знищення KC-135, на жаль, неминучі в масштабних, інтенсивних і напружених бойових операціях».
Іранська ППО працює
Незважаючи на те що системи протиповітряної оборони Ірану стали однією з перших цілей американсько-ізраїльської кампанії, повністю придушити їх досі не вдалося. Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн визнав, що США мають лише локальну повітряну перевагу: тобто контролюють лише окремі ділянки іранського повітряного простору, а не все небо.
За ізраїльськими та західними оцінками, близько 60% іранських пускових установок вже знищено. Але цей показник мало змінився з перших днів конфлікту.
Не варто забувати, що ще у 2025 році єменські хусити (Houthi) збивали американські Reaper над Червоним морем. Тепер схожа проблема повторюється вже над Іраном: будь-яка активна ППО суттєво ускладнює відкриття Ормузької протоки.
Удари Ірану у відповідь
На третьому тижні конфлікту Іран завдав ударів по критичній енергетичній інфраструктурі Катару та Саудівської Аравії у відповідь на атаки американських та ізраїльських сил по іранському газовому родовищу Південний Парс. Це найбільше газове родовище у світі, яке Іран ділить із Катаром і яке забезпечує значну частину іранських доходів.
Попри те що міністр оборони США Піт Хеґсет заявив про зниження кількості іранських ударів по регіону приблизно на 90% порівняно з початком конфлікту, Тегеран демонструє, що ще здатен завдавати болючих ударів по союзниках Вашингтона.
CENTCOM відмовився коментувати розмір авіаційних втрат, пославшись на заборону розкривати дані про бойові пошкодження.
Нагадаємо, що Всесвітня організація охорони здоров’я готується до можливої ядерної катастрофи, якщо війна між Іраном та США загостриться ще більше. Як писав The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ані американському народу, ані світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.
Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану щодо повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.
Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути, адже Тегеран в Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутній на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, аби не починати війну.