Атака на Іран – США та Ізраїль планували завдати удару на тиждень раніше

Затримка дала простір для ще одного раунду переговорів.

США та Ізраїль планували вдарити по Ірану на тиждень раніше. Однак перший удар відклали з оперативних та розвідувальних причин, пише Axios з посиланням на високопоставлених чиновників США та Ізраїлю.

Вказано, що затримка дала американському президенту Дональду Трампу ще один тиждень, аби вибрати між двома паралельними шляхами — дипломатією та війною — якими він йшов майже два місяці. Це також зробило фінальний раунд ядерних переговорів у Женеві набагато важливішим, давши Ірану останній шанс укласти угоду.

Після того, як другий раунд переговорів між США та Іраном 17 лютого завершився без значного прогресу, американські та ізраїльські військові готувалися до завдавання ударів через чотири дні — у суботу, 21 лютого. Однак тоді удару не сталося. 

Американські та ізраїльські чиновники заявили, що однією з ключових причин була погана погода в регіоні. Інший ізраїльський чиновник заявив, що затримка була зумовлена ​​головним чином американською стороною та пов’язана з необхідністю кращої координації з Армією оборони Ізраїлю.

«Останні два тижні були дуже суперечливими», – сказав ще один чиновник адміністрації Трампа.

Перший удар планували для того, щоб атакувати верховного лідера Ірану Алі Хаменеї з синами, а також по кількох зібраннях високопосадовців Ірану. Зокрема, за словами високопоставленого ізраїльського чиновника під атакою мала опинитися звичайну зустріч, яка проводиться щосуботи.

Посол Ізраїлю в США Єхіель Лейтер заявив, що метою було проведення двох окремих зустрічей. Обидві мали зосередитися на потенційних реакціях на хвилю протестів, що охопила Іран.

Протягом тижня між початковою та оновленою датами удару представники ізраїльської та американської розвідки дедалі більше хвилювалися, що Хаменеї переїде зі своєї резиденції до підземного бункера. Очікувалося, що інші зібрання, які були мішенню для атак, також відбуватимуться наземно.

США та Ізраїль хотіли «сигналізувати про відсутність неминучого удару, щоб Хаменеї та інші не почувалися в безпеці», сказав виданню один ізраїльський чиновник розвідки. Високопоставлений чиновник адміністрації Трампа повідомив, що його здивувало те, що Хаменеї не переховувався під землею.

«Навіть якби він був на поверхні, ми б його спіймали», – додав співрозмовник Axios.

Затримка також створила простір для ще одного раунду переговорів, запланованого у Женеві. Однак, є розбіжності щодо того, про що насправді йшлося на цій зустрічі.

Один ізраїльський чиновник заявив, що переговори в Женеві мали на меті дати час до нової дати удару, щоб іранці все ще вірили, що дипломатія залишається основним шляхом Трампа. Другий ізраїльський чиновник заявив, що нову дату удару встановили з тактичних та оперативних міркувань, і переговори були щирими. Якби Трамп побачив серйозний прогрес у Женеві, він міг би знову відкласти удар.

Двоє американських чиновників також спростували твердження про те, що переговори в Женеві були хитрощами. За їхніми словами, хоча посланці Трампа Джаред Кушнер та Стів Віткофф були дуже скептично налаштовані щодо шансів на угоду, вони не просто робили вигляд, щоб обдурити іранців. Коли ранкова сесія завершилася, Кушнер і Віткофф повернулися з остаточною американською пропозицією.

Документ включав вимогу 10-річного мораторію на збагачення урану Іраном, а потім символічного створення потужностей зі збагачення. США також запропонували Ірану безкоштовні поставки ядерного палива для задоволення його цивільних потреб. Команда Трампа за даними видання заявила, що вона «дуже чітко висловлювалася» щодо застосування військової сили, якщо іранці не погодяться на угоду. Однак Іран відхилив пропозицію. Кушнер і Віткофф доповіли Трампу, який потім запустив війну.

«Для ведення переговорів у чесній формі, зокрема в Женеві, доклали узгоджених зусиль. Але нічого з цього не вийшло. І в нас були готові наші ресурси. Тож президент вирішив завдати удару. Іран міг би запобігти цьому, добросовісно ведучи переговори. Вони цього не зробили», – сказав американський чиновник.

Нагадаємо, уранці, 28 лютого, ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Зокрема у Тегерані прогриміли вибухи. Також під атакою опинилися об’єкти терористичного угрупування «Хезболла» у Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю «десятки» балістичних ракет та вдарив по американській базі у Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ, Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.

Глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що Іран готовий до деескалації і атакує лише американські військові бази в регіоні Близького Сходу, а не «американців на їхній землі». Також Іран готовий до переговорів після закінчення ударів США та Ізраїлю.

Пізніше Трамп публічно заявив, що конфлікт між США та Іраном може тривати ще чотири тижні або «трохи менше». І це при тому, що лише 27% американців підтримують удари США по Ірану, тоді як 43% — проти, а 29% не визначилися зі своєю позицією.