Справа Олексія Чернишова – 27 червня суд почав обирати запобіжний захід, що відомо, всі деталі
Вищий антикорупційний суд почав засідання з обрання запобіжного заходу віцепрем’єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову. Йому інкримінують зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди.
Засідання суду розпочалося о 09:13.
У відповідь на питання кореспондента РБК-Україна міністр сказав, що прибув до зали суду в “чудовому робочому настрої”. Він також закликав всіх журналістів користуватися “виключно фактами”.
Оновлено 09:22. Сторона захисту просила, щоб засідання було в закритому режимі. Адвокати це пояснювали безпековими причинами. Мовляв, у залі можуть бути розголошені маршрути пересування, деталі спілкування Чернишова, а це може становити певну небезпеку для особи, яка перебуває на високій посаді.
Проте суд не задовільнив клопотання захисту.
Оновлено 09:48. Прокурор перед розглядом клопотання про запобіжний захід описав справу, в якій Чернишова підозрюють у корупції.
Оновлено 10:09. Прокурор закінчив ознайомлювати суд зі справою. Тепер виступає сторона захисту.
Зазначимо, що виступ і сторони обвинувачення, і захисту поділено на дві частини – справа та ризики. Про ризики обидві сторони хочуть говорити у закритому режимі.
ВАКС веде трансляцію засідання із зали
В чому підозрюють Чернишова
23 червня міністру народності Олексію Чернишову оголосили про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Він став шостим підозрюваним у справі про корупційну оборудку у будівельній сфері. Йдеться про його діяльність на посту міністра розвитку громад і територій (березень 2020 – листопад 2022 рік).
Який запобіжний захід просять прокурори
НАБУ і САП просять обрати Чернишову запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 млн грн. Без тримання під вартою.
Також вони звернулися до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про відсторонення чинного віцепрем’єра. Окрім цього, САП також вимагає покладення на фігуранта таких обов’язків:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками;
- носити електронний засіб контролю.
Прокурори кажуть, що такий запобіжний захід узгоджувався ними, виходячи із ризиків, встановлених у цій справі, а також зважаючи на судову практику ВАКС в аналогічних випадках. Зокрема, враховано повернення Чернишова до України та прибуття до НАБУ за викликом.
У разі визначення судом вказаного запобіжного заходу підозрюваний зобов’язаний внести визначений розмір застави упродовж 5 днів.
Якщо Чернишов не виконає обов’язку, а також якщо будуть встановлені факти порушення ним умов запобіжного заходу, прокурор має право звернутись із клопотанням про зміну такого запобіжного заходу на більш суворий.
Більше про справу Чернишова
За даними слідства, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу.
Для цього він звернувся до тодішнього міністра розвитку громад та територій. Слідство не називає його ім’я, але з матеріалів справи випливає, що йдеться саме про Чернишова, який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому ДП.
Воно ж у незаконний спосіб уклало з “потрібною” будівельною компанією інвестиційні договори. За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки.
Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила 1 млрд грн. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ і САП.
За успішну реалізацію оборудки забудовник “винагородив” міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах.
З нею вартість квадратного метра становила від 1 тисячі грн до 8 тисяч грн при мінімальній ринковій вартості таких квартир близько 30 тисяч грн за кв. м. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 млн грн.
За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир також накладено арешт. Дії ексміністра кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.
Решті учасників оборудки про підозру повідомили раніше цього місяця. Стосовно них судом обрано запобіжні заходи: трьом – у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 20 млн грн до 100 млн грн, ще двом – у вигляді застави.