Різких валютних коливань в Україні наразі не прогнозується, а основну роль у формуванні курсу відіграють міжнародна допомога, інфляційні процеси та політика Національного банку. Короткострокові прогнози курсу є малопередбачуваними, тому фінансова стратегія повинна ґрунтуватися на диверсифікації заощаджень.
Головне:
- Готівковий долар – у програші. Придбання валюти “під матрац” визнано найгіршим варіантом. Щоб долар став вигіднішим за депозит, його курс має перевищити 48 грн.
- Пріоритет інструментів. Найвищу прибутковість забезпечують ОВГЗ (15-16%) та гривневі депозити. Саме вони наразі є найкращим способом збереження коштів.
- Прогноз до кінця року. Очікується помірна девальвація гривні до рівня 44-45 грн/долар. Різких стрибків не передбачається завдяки міжнародній допомозі.
- Ловушка “вигідних днів”. Через політику “конструктивної невизначеності” НБУ сезонних закономірностей більше немає. Вгадати ідеальний момент для покупки валюти неможливо.
- Найкраща стратегія. Замість спроб вгадати курс – диверсифікуйте. Тримайте заощадження як у гривні (в прибуткових інструментах), так і у валюті, залежно від ваших цілей.
– Чи є сенс купувати валюту прямо зараз, чи варто дочекатися періоду ситуативного зміцнення гривні?
– Національний банк використовує два терміни: “конструктивна невизначеність” і “управляюча гнучкість”. Перший означає, що ніхто не знає, яким буде курс завтра. Другий – що курсом в певній мірі управляють, але він залишається гнучким.
На короткі проміжки часу – тиждень або місяць – прогнозувати курс неможливо. Сьогодні може з’явитися великий продавець валюти, і курс знизиться, завтра – великий покупець, і курс підвищиться. Тому краткострокові прогнози – це скоріше вгадування.
Зате на горизонті півроку або року вже працюють макроекономічні фактори: інфляція, політика Нацбанку, облікова ставка. Тому можна говорити про прогноз на кінець року.
Підхід “почекати, поки гривня зміцниться, а тоді купити валюту” – неправильний. Ніхто не знає, чи зміцниться гривня. Може, навпаки – курс зросте. А може, гривня зміцниться настільки, що купівля долара взагалі не матиме сенсу.
Правильніше – диверсифікувати заощадження: частину тримати в гривні, частину – у валюті. Для когось це можуть бути долари, для когось – євро, або комбінований варіант. Все залежить від цілей людини.
Наприклад, якщо людина планує покупку автомобіля або техніки, які прив’язані до імпортної валюти, логічно тримати більше валютних активів. Водночас нерухомість безпосередньо не прив’язана до курсу долара – її вартість залежить перш за все від економічної ситуації та платоспроможності населення.
Також важливо не “пригати” між валютами. При кожному обміні людина втрачає на спреді між купівлею та продажем. Крім того, статистично фізичні особи часто купують валюту на піку, а продають – на мінімумі.
Тому оптимальна стратегія – диверсифікація. Якщо тримати гривню, то не готівкою, а в інструментах, які приносять дохід: депозитах або ОВГЗ. Те ж стосується валютних активів – це можуть бути валютні депозити або цінні папери.
– В які дні місяця курс зазвичай найнижчий (наприклад, в період сплати податків бізнесом)?
– Такої закономірності немає. Саме це і є “конструктивна невизначеність”. Нацбанк намагається зробити так, щоб ринок не мав очевидної сезонності і щоб спекулянти не могли легко заробляти на передбачуваних коливаннях.
Раніше сезонність існувала: наприкінці зими та на початку весни гривня традиційно зміцнювалася. Але цього року в той же період долар, навпаки, зростав. Ті, хто сподівалися на старі закономірності, програли.
Тому шукати конкретні “вигідні” дні для покупки валюти зараз не має сенсу.
– Наскільки сильно на курс впливає інфляція та зростання вартості пального? Чи закладені ці ризики в нинішній “цінник” в обмінниках, чи нам ще належить побачити їх наслідки на стелах і в касах?
– На курс найбільше впливають три фактори.
Перший – війна. Наразі її вплив менший, оскільки лінія фронту відносно стабілізувалася.
Другий – торговий баланс. Україна імпортує значно більше, ніж експортує. Це повинно виснажувати золотовалютні резерви, адже країна витрачає валюту на імпорт.
Третій фактор – міжнародна фінансова допомога. Саме вона зараз покриває дефіцит торгового балансу. Допомога від ЄС, МВФ, Світового банку, Канади, Японії та інших партнерів дозволяє резервам навіть зростати.
Незважаючи на це, гривня поступово девальвує через інфляцію. Якщо інфляція в США становить 3-4%, а в Україні – 8-10%, то курс гривні логічно щорічно просідає приблизно на 5-7%.
Саме тому курс може зрости приблизно з 42-43 гривень до 44-45 гривень за долар до кінця року. Це вважається помірною девальвацією.
Нацбанк проводить політику інфляційного таргетування і намагається утримувати інфляцію на рівні близько 5% ± 1%. Для цього він використовує облікову ставку та контрольовану девальвацію гривні.
Тому різкого стрибка долара поки не очікується.
– Чи існують економічні передумови для того, щоб долар перевищив 45 гривень до кінця року?
– Теоретично Нацбанк може допустити і курс 45-50 гривень, якщо захоче “зламати” очікування спекулянтів. Це частина політики “управляючої гнучкості”.
Якщо говорити про фундаментальні економічні ризики, то головними факторами залишаються ситуація на фронті та міжнародна фінансова допомога.
Україна вже отримала погодження великого пакету допомоги від ЄС. Якщо країна буде виконувати умови партнерів, кошти надходитимуть і далі. Якщо ж певні умови не будуть виконані, частина фінансування може затриматися, а це вплине на резерви та курс.
– Враховуючи облікову ставку та податки, що сьогодні вигідніше: відкрити депозит у гривні під 13-15% чи просто купити готівковий долар? Де точка беззбитковості?
– Просто купити готівковий долар – найгірший варіант.
Депозит під 13-15% річних після сплати податків дає приблизно 10% чистого доходу. При нинішньому курсі це означає, що долар мав би зрости приблизно до 48 гривень за рік, щоб проста покупка валюти була вигіднішою за депозит.
Ще вигідніше наразі гривневі ОВГЗ, адже вони дають 15-16% річних без оподаткування доходу.
Тому оптимальний варіант – ОВГЗ, другий – гривневий депозит, і лише потім – долар.
– Чому виникає ситуація, коли в банках курс падає, а в обмінниках зростає? Хто з них є реальним індикатором настроїв на ринку?
– Курс на міжбанку в значній мірі залежить від Нацбанку. Саме він є найбільшим гравцем на ринку і має достатньо резервів, щоб утримувати потрібний курс.
Готівковий ринок працює інакше – там курс визначається реальним попитом і пропозицією. Саме тому курс в обмінниках часто є більш “живим” індикатором настроїв ринку.
На готівковому ринку менше обмежень, тому курс там вважається більш ринковим. Водночас готівковий і безготівковий курси все ж пов’язані між собою, тому великий розрив між ними трапляється рідко.
У 2022 році через жорсткі валютні обмеження готівковий курс був значно вищим за офіційний. Зараз, коли обмежень менше, різниця між ними незначна.
Увага: Цей матеріал підготовлений виключно для ознайомлювальних цілей і не є фінансовим або інвестиційним радником. Інвестиції пов’язані з ризиком, включаючи можливість повної втрати капіталу. РБК-Україна не несе відповідальності за фінансові рішення, прийняті на основі цього матеріалу. Перед прийняттям будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо звернутися до ліцензованого фінансового консультанта.