Андрій Шевченко (фото: Getty Images)
Андрій Шевченко пройшов шлях від юного футболіста до керівника Української асоціації футболу (УАФ). Відомий журналіст, футбольний коментатор і екс-пресаташе збірної України Олександр Гливинський, який спостерігав за кар’єрою Шеви впродовж багатьох років, поділився своїми враженнями про трансформацію легенди українського футболу.
Від гравця до тренера
Гливинський вперше взяв інтерв’ю у Шевченка ще в 1994 році, коли той грав за юнацьку збірну України. Уже тоді майбутній володар “Золотого м’яча” вирізнявся впевненістю та лідерськими якостями. Перехід у “Мілан” значно вплинув на його світогляд та професійне зростання.
“Шевченко змінювався відповідно до свого статусу. Я пам’ятаю його ще гравцем юнацької збірної U-19. Це був 1994 рік, у Львові наші грали з Нідерландами у плей-офф. Шевченко забив гол на стадіоні Україна. Зіграли 2:2. Я попросив адміністратора для інтерв’ю вивести з роздягальні саме Андрія. Це було моє перше інтерв’ю з ним… Шевченко казав, що у матчі-відповіді боротиметься за перемогу. Вже тоді, у 18 років, був досить впевненим у собі. Потім він ставав уже і лідером національної команди. Багато в чому його змінив перехід у “Мілан”: і світогляд, і бачення багатьох речей”, – розповів Олександр.
Розмірковуючи про період “Золотого м’яча” у 2004 році, Гливинський зауважує, що Шевченко завжди був обережним у спілкуванні з пресою, але при цьому відзначає важливий жест – вшанування пам’яті Валерія Лобановського після отримання престижної нагороди.
Перехід Шевченка на тренерську лаву національної збірної став, за словами Гливинського, справжнім викликом для легенди київського “Динамо”. Журналіст підкреслює лідерські якості Шевченка та його вимогливість як керівника, але також відзначає його вміння знаходити індивідуальний підхід до гравців, поєднуючи вимогливість з психологічною підтримкою.
“Це був виклик для нього. Він має таку якість – бути лідером. Це правда. Для нього важливо почуватися володарем ситуації. Він як справжній бос поводився в збірній. Стаффу і працівникам точно було не просто. Він вибагливий, тримає дистанцію. Я не назвав би його завжди справедливим керівником. Але у кожного тренера свій стиль”, – коментує Гливинський.
А от з футболістами Андрій Миколайович “поводився інакше”.
“Був досить вимогливим на тренуваннях та у грі. Але знаходив можливість і підбадьорити, шукав особистий контакт із гравцями. Він якось міксував – вимогливість під час тренувань та ігор, а потім моменти дружньої психологічної підтримки у побуті. Він це вміє, як не кожен тренер”, – додає він.
Перехід до функціонерської діяльності
Обговорюючи поточну роль Шевченка як функціонера, Гливинський зазначає, що це абсолютно новий етап у його кар’єрі, який вимагає інших навичок та підходів. Він підкреслює важливість відкритості та комунікації з медіа для керівника УАФ, зауважуючи, що наразі у цьому напрямку є певні виклики.
“Зрозуміло, що він велика зірка у нашому футболі. І його кандидатура не викликала жодних запитань. Але йому ще треба показати себе як функціонера. Зараз він має багато викликів. Для футболіста та тренера робота функціонера дуже непроста. Цей непростий шлях він лише розпочав. Місяць тому була прес-конференція, на якій незвично було те, що цілу годину тривав звіт різних членів його команди. А потім і він сам відповідав на запитання. Я думаю, йому ще багато над чим є працювати. Керівник УАФ має багато спілкуватися з медіа, а це була одна прес-конференція за цілий рік. Потрібно спілкуватися більше, вміти спілкуватися та відповідати на гострі запитання журналістів”, – пояснює Гливинський.
Вас може зацікавити:
- “Динамо” підписало фіналіста Ліги Європи: що відомо про першого новачка в 2025-му
- Фінал ЧС-2026 у США перетворять на шоу подібне Супербоулу
- УАФ визначилась зі стадіоном для фіналу Кубка України