Гідролог Вікторія Корнієнко в інтерв’ю РБК-Україна розповіла про стан річок, а також про явища повені та маловоддя.
Берег Дніпра в околицях Запоріжжя восени 2024 року (фото: Getty Images)
Весняне повінь в Україні цього року пройшло без значних наслідків. Станом на кінець квітня на окремих ділянках Дніпра та Десни спостерігається формування максимумів.
Про те, чи є в Україні наразі “червоні зони” небезпеки на ріках, чи загрожує їм критичне маловоддя та наскільки заздалегідь можна прогнозувати гідрологічні надзвичайні ситуації – в блиц-інтерв’ю РБК-Україна розповіла начальник відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторія Корнієнко.
Читайте також: Тварини втікають, а ліси забудовують: що насправді відбувається в Карпатах під час війни
Основне:
- Ситуація наразі: Весняне повінь 2026 року пройшло без значних наслідків, на Десні та Верхньому Дніпрі триває формування максимальних рівнів води.
- “Червоні зони”: Зараз критичних загроз підтоплення житлових масивів немає, ситуація стабільна.
- Людський фактор: Неконтрольована забудова заплав, хаотичні скиди води з ставків і водосховищ посилюють наслідки природної стихії, створюючи локальні затоплення.
- Загроза маловоддя: Все частіше фіксуються випадки гідрологічних засух, оцінку яких УкрГМЦ проводить з червня – на початку сезонного явища межені.
- Специфіка Карпат: Регіон залишається непередбачуваним – рівень води в горах може стати критичним за лічені години.
- Точність прогнозів: достовірний гідрологічний прогноз безпосередньо залежить від точності метеорологічних прогнозів.
- Гідрологічні спостереження: В Україні близько 200 пунктів спостереження при загальному числі рік понад 63 тисячі. Дані моніторингу на окупованих територіях відсутні.
З якими проблемами стикаються українські ріки (інфографіка РБК-Україна)
Велика вода-2026: що відбувається на ріках України і чи є загрози затоплень
– Яка ситуація з повінню зараз? Ми вже пройшли пік чи варто очікувати нових розливів?
– Вже зараз на більшості рік України весняне повінь сформувалося і пройшло без негативних наслідків. Проте на окремих ділянках вода вийшла на заплаву, що є природним процесом.
На ріках басейну Південного Бугу локально склалася напружена ситуація, оскільки ріки цього басейну надзвичайно зарегульовані.
У лютому, коли почалося активне танення снігу і були значні опади, до природного процесу весняного повінь додалася ще активна водогосподарська діяльність. Тобто водосховища та ставки неконтрольовано скинули воду нижче за течією, що погіршило ситуацію і затопило певні території.
А на окремих ділянках рік басейну Південного Бугу вода перевищила відмітки часткового затоплення окремих житлових будинків, доріг місцевого значення.
– Тобто зараз у нас немає червоних зон небезпеки?
– Ні. Весняне повінь формується, коли починається танення снігового покриву. Цього року це сталося в кінці лютого. Повінь було коротким, малоефективним і без негативних наслідків, оскільки березень виявився досить сухим.
Дніпро і Десна – це великі басейни, тому весняне повінь тут – тривалий процес. На Верхньому Дніпрі в створі гідрологічного поста Неданчичі спостерігається максимальний рівень води.
На приустьовій ділянці Прип’яті пік вже пройшов. На ділянці Десни від села Макошино до села Летки ще розвивається повінь – рівень підвищується на 1-2 см на добу, без негативних наслідків.
Також формується максимальний рівень повінь зараз на притоці Десни річці Сейм поблизу гідрологічного поста в селі Мутин.
Сформувалися максимальні рівні на ділянці Десни від кордону до села Розлети, з виходом води на заплаву і локальним порушенням транспортного сполучення місцевого значення.
Начальник відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторія Корнієнко (фото: dsns.gov.ua)
– В якому стані Дніпро в межах Києва? Чи є загрози підтоплення столичних районів?
– Дніпро в межах України в природному стані є лише від кордону з Білоруссю і до початку Київського водосховища. Все, що йде нижче – зарегульовані ділянки.
В межах Києва річка регулюється роботою Київського та Канівського водосховищ, режими яких щомісяця встановлюються на міжвідомчій комісії при Державному агентстві водних ресурсів.
– У минулому році річка Зубра раптово вийшла з берегів через зливу, затопивши окремі райони Львова та околиці. Наскільки такі випадки можуть стати систематичними?
– Зливи швидко підвищують рівень води, особливо на малих ріках. У Львівській області тоді спостерігалися значні дощі, і вони мали регіональний характер. Слід враховувати ще фактор людського втручання в річкову мережу. У нас по всій Україні йде щільна забудова впритул до рік.
Проте у водойм повинна бути законно виділена вільна природоохоронна зона саме на випадок виходу річки з берегів. Адже не так просто існують заплавні території. Це як природні ніші для прийому зайвої води з рік.
Тому такі випадки, як з Зуброю, трапляються. Передбачити їх важко, оскільки зливи носять локальний характер. На цій річці відсутні гідрологічні пункти спостереження, проте був виданий загальний прогноз по території Львівської області.
Наслідки паводка на річці Зубра у Львівській області в липні 2025 року (фото: Getty Images)
– Наскільки непередбачуваними зараз є ріки в Карпатах?
– Карпати – це паводконебезпечний регіон. Тут ситуація може змінюватися буквально за години. Значні дощі можуть викликати різкі підвищення рівнів води в ріках.
Цього року весняне повінь у Карпатах було невираженим або слабо вираженим. Вже сьогодні гірські ріки поступово знижують водність.
В окремі дні з лютого по квітень дощі призвели до невисоких паводків. Але це навіть скоріше короткочасне підвищення рівня води і водності рік, ніж повноцінні паводки.
Негативних наслідків не було. Тут більше постає питання про маловоддя. Якщо не буде інтенсивних опадів, то ріки поступово увійдуть у маловодну фазу.
– Як в цілому охарактеризуєте стан українських рік? Спостерігаєте аномалії в останній час?
– Кожна окрема ріка в кожному регіоні має свої фізико-географічні характеристики та гідрологічний режим. Тому говорити тут про аномалії важко.
Ріки мають свої фази водності. Весна – це період повінь – сезонного явища, коли сніг тане і ріка підвищує свою водність.
Потім рівень води знижується. Це явище називається літньо-осінньою меженею. Іноді ріки в цей період переходять на підземне живлення.
Проте при значних опадах можуть формуватися паводки. Це все прогнозується і аналізується в оперативному режимі безпосередньо, коли саме явище очікується.
Від потопів до засухи: чи загрожує українським рікам маловоддя
– Ми все частіше чуємо про маловоддя – чи дійсно українські ріки поступово мелеють?
– Дійсно, питання маловоддя (гідрологічної засухи) виникає все частіше, на окремих ділянках переважно починаючи з червня по листопад. Проте кожен рік буває по-різному.
Наприклад, у минулому році весняне повінь в Україні було практично невираженим на більшості рік України. Випадки маловоддя фіксувалися на окремих ділянках рік ще з квітня-травня. Цього року ситуація більш-менш, оскільки повінь хоч і низьке, але було.
Восени 2024 року рівень Дніпра в межах Запоріжжя впав більш ніж на 5,5 метрів (фото: Getty Images)
– Окрім щільної забудови берегів, що ще критично впливає на стан рік?
– У Карпатах найгірше – це вирубка лісів, оскільки дерева здатні затримувати вологу в ґрунті. Локальні зливи можуть призводити до підвищення рівня води, особливо на малих ріках.
В карпатському регіоні у нас не всі ріки охоплені гідрологічними спостереженнями, тому можемо оперувати даними лише тих ділянок, де є пункти. Проте в більшості випадків зливи призводять до локального збільшення водності та виходу води на заплаву.
Ситуація на малих ріках змінюється спонтанно за години, оскільки вода швидко підвищується. А от на великих ріках це більш контрольовано.
– За яких умов зливи в Карпатах загрожують не лише паводками, але й селевими потоками?
– Якщо волога в ґрунті накопичується, на схилах є достатньо уламкового матеріалу – існує загроза сходу селевих потоків з гірських масивів. При інтенсивних і тривалих дощах на певних ділянках виникають такі небезпеки.
<p