Ермак у суді – як українські політики та Захід реагують на корупційний скандал.

Вручення підозри Андрію Ермаку стало найгучнішою політичною подією тижня. Неочікуваний крок НАБУ у справі про відмивання коштів ставить під сумнів не лише внутрішню стабільність в країні, але й те, як західні партнери відреагують на корупційний скандал навколо колишнього голови ОП.

Основне:

• Удар по верхівці: Екс-глава ОП Андрій Ермак отримав підозру від НАБУ, що стало ключовою темою в політичному порядку денному України.
• Реакція Банкової: В Офісі президента намагаються не коментувати ситуацію, щоб не давати приводу для спекуляцій і, очевидно, сподіваються “пересидіти” скандал.
• Міжнародний резонанс: Західні дипломати вбачають у справі ознаки працюючої демократії, але побоюються внутрішньої дестабілізації в важливий період війни.
• Політичні версії:Серед політиків обговорюють версію, що підозра Ермаку не випадково збіглася з відвертими висловлюваннями Юлії Мендель, і це може бути частиною зовнішнього тиску на Україну, щоб змусити її до поступок у переговорному процесі.

Новий виток “Миндичгейта”, активно обговорюваний у медіа-просторі вже кілька тижнів, перейшов на якісно новий етап. Ввечері 11 травня підозру отримав донедавна другий чоловік у державі, екс-глава ОП Андрій Ермак, наразі проходить суд щодо обрання йому запобіжного заходу.

НАБУ поки що оприлюднило не так багато нових деталей, але підозра Ермаку стала безумовною темою номер один у політичному порядку денному (конкуруючи хіба що з відвертими висловлюваннями Юлії Мендель).

РБК-Україна поспілкувалося з кількома західними дипломатами та українськими політиками про те, як вони бачать наслідки скандалу. Майже всі співрозмовники погодилися говорити на умовах анонімності. Всіх об’єднує один прогноз: нинішня серія “Миндичгейта” – точно не остання.

Неслучайні збіги?

“Я належав до тих, хто не вірив, що підозра Ермаку взагалі можлива. Що завгодно могло статися, але підозра – ні. Я помилявся”, – говорить один з депутатів від “Слуги народу”.

На його думку, подальший розвиток подій залежить від того, що всі побачать і почують на судовому засіданні щодо обрання Ермаку запобіжного заходу. Мовляв, тоді стане зрозуміло, обмежаться на даному етапі лише проблемами для екс-глави ОП чи справа піде далі. І вище.

Реакцію з боку самої Банкової співрозмовник трактує як правильну з політичної точки зору.

“Ти скажеш одне слово, і вже даси привід для подальших спекуляцій”, – зазначає він.

Дійсно, в Офісі президента про поточні проблеми Ермака говорять неохоче і лише в загальних словах.

“Це явно довгий і неприємний процесуальний шлях, але головне, щоб це вирішувалося в процесуальному порядку і справедливо. Ясно, що росіяни та прихильники укладення мирної угоди за рахунок України будуть це використовувати, вони завжди таке використовують. Але справа в юридичній площині. Важливо, що в Україні, на відміну від Росії, взагалі є така площина”, – говорить РБК-Україна співрозмовник на Банковій.

В цілому, можливі наслідки нового витка скандалу можна розглядати в двох аспектах. Перший – суто політичні проблеми для нинішньої влади та особисто президента Володимира Зеленського.

Поки що в цій історії він не з’явився як окремий фігурант, хоча в злитих у медіа матеріалах справи міститься багато натяків на участь першої особи – і на цьому вже багато місяців роблять особливий акцент опоненти влади та антикорупційні активісти.

Фото: Андрій Ермак у суді (Тетяна Демух, РБК-Україна)

У відповідь влада обрала цілком звичну в подібних внутрішньополітичних історіях тактику – переждати і не привертати додаткову увагу до цієї справи своїми діями чи коментарями. Тактика вже довела свою ефективність раніше – попередні серії “Миндичгейта”, незважаючи на величезний резонанс, в сухому залишку не завдали персонально Зеленському серйозного іміджевого удару.

Другий аспект – те, як підозра колишній правій руці Зеленського та учаснику численних міжнародних переговорів може вдарити по іміджу та позиціям України на Заході.

“Чи стали ці вчорашні події іміджевим ударом по Україні? Ні. Ми, навпаки, демонструємо, що складні питання розслідуються, опрацьовуються, це добре. Тут важливий момент, щоб динаміка була логічною. Щоб з’явилася прізвище, знайшлося підтвердження, висунули підозру, обрали запобіжний захід. І дуже не хотілося б, щоб повторилася історія з Міндичем і Цукерманом, які просто перетнули кордон”, – говорить РБК-Україна нардеп від “Голосу” та колишній виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.

На його думку, зараз багато залежить від оперативності слідства – якщо справа буде явно затягуватися, то тоді у західних партнерів дійсно виникнуть питання про те, наскільки Україна щира в боротьбі з корупцією.

“В переважній більшості всі очікували, що це має статися. Там вже майже доходило до ставок, коли це станеться. Насправді найбільше вразило, коли були перші плівки по “Миндичгейту”, зараз вже є ефект звикання”, – додає Юрчишин.

Деякі співрозмовники видання, причому як серед нардепів, так і серед дипломатів, звернули увагу, що підозра Ермаку абсолютно збіглася за часом з відвертими висловлюваннями Юлії Мендель.

“НАБУ працює. Нехай працює, тільки не перетворює це на шоу. Спільно з інтерв’ю Мендель це виглядає як “примушення до миру”, – говорить співрозмовник у “Слузі народу”.

Його колега по фракції в розмові з РБК-Україна також вважає збіги не випадковими. І згадує, що початок “Миндичгейта” збіглося з активними спробами примусити Україну до поступок у мирних переговорах з боку Вашингтона.

Читайте також: “Приховане зло” і “здача Донбасу”: що Мендель сказала про Зеленського в скандальному інтерв’ю

“Американці хочуть встигнути до виборів показати якісь перемоги, досягнення. І вікно можливостей для цього у них закінчується приблизно через місяць. Коли ця історія з плівками та дискредитацією оточення президента спалахнула вперше, у листопаді минулого року, тоді з’явилися ті самі 28 пунктів. Навряд чи такі збіги можливі”, – говорить депутат.

Він припускає, що в розпорядженні НАБУ та САП є й більш чутливі матеріали, які можуть стосуватися, зокрема, особисто Зеленського, і прогнозує, що вони можуть бути оприлюднені найближчими тижнями. Хоча поки керівники НАБУ та САП заявляють, що президент не фігурує в рамках нинішнього досудового розслідування.

Плюси і мінуси

Деякі західні дипломати, з якими поспілкувалося РБК-Україна, звернули увагу на фрагмент з оприлюднених НАБУ переговорів учасників схеми – коли на плівках обговорюється необхідність запускати будівництво будинків кооперативу “Династія” в той самий час, як російські війська ще стоять під Києвом.

Як і ряд співрозмовників у Верховній Раді, вони трактували це як впевненість української еліти в перемозі України над агресором – впевненість, що заслуговує навіть певної поваги (хоча, безумовно, з величезною часткою іронії).

“Я думаю, це переконливий сигнал про те, що Україна – функціонуюча демократія, і що незалежні органи, яким доручено боротися з корупцією, явно виконують свою роботу в дуже складних, обумовлених війною, умовах. Той факт, що навіть найвпливовіші люди в країні не застраховані від розслідувань і звинувачень, є явним підтвердженням цього”, – говорить РБК-Україна один з європейських дипломатів.

Водночас він висловлює побоювання, що нинішня серія скандалу може призвести до політичної нестабільності всередині України – причому в дуже важливий момент.

“Я боюся, що це може призвести до внутрішньої дестабілізації в той час, коли Україна так успішно завдає все більшого удару російським агресорам (наприклад, кампанія дипстрайків), і, коли, можливо, ми близькі до переломного моменту у війні”, – міркує дипломат.

Фото: Андрій Ермак у суді (Тетяна Демух, РБК-Україна)

Безумовно, противники надання Україні будь-якої допомоги (а таких у країнах Заходу також чимало) можуть використовувати – і вже використовують – цю історію як доказ того, що Україна безмежно корумпована і давати їй гроші точно не варто. Так само, як вони взяли на озброєння нічим не підкріплені розповіді Мендель про Зеленського і про те, як Україна програє війну росіянам.

Але в цілому, говорити про те, що через нинішній скандал Україна ризикує залишитися без західної підтримки, точно не варто. З-за кордону бачать ситуацію так: корупція, тим більше, у вищих колах, – це безумовно погано; але той факт, що в Україні не залишилося “священних корів” і слідчі можуть дістатися до будь-кого – однозначний плюс.

“Поки що це сприймається скоріше як внутрішньополітичні справи, які стосуються окремих осіб. Але якщо в майбутньому ми дізнаємося, що корупція торкнулася, скажімо, сфери закупівель для армії (а на плівках є посилання на це), тоді наслідки можуть бути більш серйозними в плані західної допомоги для України”, – резюмує ще один співрозмовник видання з дипломатичних кіл.