Ежі можуть бути переносниками захворювань, зокрема сказу, або це лише міф? Які насправді небезпеки існують для людей та тварин?

Єжі часто з’являються поруч з людьми та домашніми тваринами. Проте, чи дійсно їх можна вважати небезпечними – знають не всі.
Основне:
- Справжня загроза: єжі переносять гельмінтів (якими можуть “ділитися” з людьми та іншими тваринами) і регулярно “збирають” кліщів у траві.
- Міф про сказ: в Україні не зафіксовано випадків зараження через контакт з єжем.
- Піна з рота: це не хвороба, а “маскувальний” механізм від хижаків.
- Ризик правця: інфекцію можна підхопити навіть через подряпину, тому важливо мати актуальну вакцинацію.
- Рекомендація спеціаліста: якщо єжу потрібна допомога, брати його в руки слід лише в рукавичках або через тканину.
Чи можна вважати єжів небезпечними
Експерт зазначила, що в цілому єжі – “тварини-одинаки”, які “не дуже люблять, коли їх чіпають”.
“Отже, якщо їх не “загоняти в кут” і не намагатися розвернути колючий клубок – вони радісно ігнорують всіх навколишніх”, – пояснила Михайлюк.
Водночас вона визнала, що “єжі безумовно можуть вкусити“. І зуби у них, за її словами, досить гострі, “пристроєні для розгризання міцного хитину”.
“Але небезпечними я б їх не назвала… Єжі – маленькі… І зазвичай обирають стратегію втечі або захисту голками”, – поділилася зооволонтер.
Чи переносять вони хвороби та інфекції
Представниця ППЇ розповіла, що “єжі часто мають цілий спектр гельмінтів“. Тому “вони цілком можуть передавати їх домашнім тваринам і людям”.
“Якщо раптом хтось захоче щось з’їсти немитими після єжа руками – дуже не раджу (я бачила мазок під мікроскопом – дуже багатий внутрішній світ)”, – зазначила експерт.
При цьому “теорія” про те, що єжі – переносники сказу – насправді не відповідає дійсності.
“Щодо сказу – поки що нам невідомо про задокументовані випадки хворих єжів, або ж про зараження через контакт з єжем в Україні”, – повідомила зооволонтер.
Це, на її думку, “просто поширена “лякалка”.
“Чого варто остерігатися, так це правця (смертельно небезпечної інфекційної хвороби, яка вражає нервову систему, – Ред.). Але його з такою ж ймовірністю можна “підхопити” через випадкову подряпину об якийсь паркан на вулиці”, – зазначила Михайлюк.
Вона також нагадала, що українцям слід стежити за вакцинацією та оновлювати її у разі необхідності (якщо з моменту попередньої вакцинації минуло більше 10 років).
“В Україні останню вакцинацію підлітки отримують у 16 років, а далі контролюють це самостійно, без нагадування шкільної медсестри”, – пояснила єжевод.
Чи правда, що єжі можуть “пускати пену з рота”
Ситуація, коли єж “пускає пену з рота”, за словами Михайлюк, цілком реальна.
“Дійсно, вони таке роблять. І жахливо лякають цим непідготовлених людей”, – констатувала вона.
Зооволонтер визнала, що виглядає цей процес досить “незвично”.
“Колюче тіло вигинається під неестественним кутом, єжика “корчить і викручує”, йде піна (жах, сказ, паніка). Насправді це – маскувальний механізм“, – повідомила спеціаліст.
Вона уточнила, що єж просто “вспінює” ароматну субстанцію з повітря та слини”, а потім – “наносить її на себе”.
“Так він стає менш помітним для хижаків у своїй місцевості”, – пояснила експерт.
Чи правда, що єжі – “губки” для кліщів?
“На жаль, це так”, – визнала Михайлюк.
Вона уточнила, що з одного єжа “можна зняти з десяток кліщів, а то й більше“.
“Кліщі мешкають у траві, а єжі пересуваються на її рівні. Так і “зривають кліщовий джекпот“, – додала спеціаліст.
В цілому, за її словами, “єжів краще не чіпати” (адже вони цього не люблять).
“Але якщо хтось знайшов виснажену або поранену тварину – краще брати її в рукавицях, або ж через тканину. Ніколи не можна виключати ризик уколотися або ж бути укушеним”, – підсумувала зооволонтер.