У СРСР існував абсолютний заборона на фронтову правду. А різниця між 8 і 9 травня – це величезна прірва між вшануванням жертв війни та радянським “переможним божевіллям”.
Чому “днем перемоги” в СРСР стало 9 травня
Експерт нагадав, що в цілому “акт капітуляції Німеччини підписали 8 травня“.
При цьому в Москві на той момент вже настало 9-те число.
“Тому цю дату Радянський Союз “притягнув за вуха”, – зауважив Кабачий.
Основна різниця в підході до цієї дати
Історик розповів, що “ключовим є саме інший підхід до святкування цієї дати”.
“У вільному світі акцентували увагу на вшануванні пам’яті жертв (Другої світової війни, – Ред.)”, – пояснив він.
Водночас “в Радянському Союзі в святкуванні було більше китчу (стиль, що характеризується ефектністю, безсмаком і орієнтованістю на масовий попит, – Ред.), особливо з приходом Брежнева”.
Чому “переможне божевілля” 9 травня досі існує
Кабачий зазначив, що і російський диктатор Володимир Путін, і самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко – “в цьому китчі виросли“.
Тому “саме таким” і є зараз “їх бачення святкування 9 травня”.
“Яке виливається в “переможне божевілля”, – уточнив науковець.
“Вони уявляли війну і перемогу красивою. Що таке насправді війна, мало хто знав. Тому лозунг “можемо повторити” – це про хвастощі“, – констатував фахівець.
Що стає “першою жертвою війни”
Історик нагадав, що в СРСР – “існував повний заборона на фронтову правду”.
“Якщо хтось її висвітлював у щоденниках або листах – за це садили і безжально “рубали”, – пояснив він.
При цьому згодом деякі все ж намагалися “розкрити” те, що хотіли “поховати” раніше.
“Російський історик Микола Нікулін у книзі “Спогади про війну” чітко описав, якою насправді була Друга світова з точки зору простого солдата”, – розповів Кабачий.
Він зазначив, що в 1975 році “автор приїхав на поле бою, де під час війни бачив 20-річних солдатів”.
“Його вразила кількість непохованих скелетів, які залишалися прямо на полі. Ця картина так його розлютила, що він почав писати книгу “в ящик”. Вона вийшла лише після розпаду Радянського Союзу”, – повідомив історик.
Нікулін, за його словами, пише просту істину – “першою жертвою війни є фронтова правда“.
“Війна в Радянському Союзі була злочинною перш за все проти своїх солдатів, оскільки їх відправляли на бойню за розпорядженням. Діяло правило: командир, який відправив солдатів на два-три штурми, міг піти з передової в тил “на перепочинок”, – підсумував науковець.