Як насправді виглядає буденне життя дружини футболіста, які випробування приховує за собою статус дружини відомого спортсмена, як важкі життєві моменти змінюють погляд на сім’ю і цінність кохання, і як поєднати материнство із динамічним ритмом чоловіка – в ексклюзивному інтерв’ю РБК-Україна розповіла Дар’я Михайленко – фітнес-тренерка і друга половинка півзахисника “Динамо” і збірної Миколи Михайленка.
– Дар’я, у статусі дружини футболіста ти вже рівно рік. Що за цей час виявилося зовсім не таким, як ти уявляла до весілля?
– Нічого. Бо я одразу розуміла, що нічого не зміниться і наше кохання стає міцнішим з роками та вчинками, а не офіційним статусом. Я все так само чекаю його зі зборів та виїзних матчів, і насолоджуюсь часом проведеним разом.
– Твоя історія – не про “дружину футболіста”, яка з’явилася, коли вже було все. Ви з Миколою обидва з містечка Варва, і, здається, починали зустрічатися ще тоді, коли про великі стадіони тільки мріялося. Як усе починалося між вами?
– Ми вже шостий рік разом. І коли у нас все починалося, у мене й гадки не було, як у нього там з футболом. Я бачила хлопця, який кожного дня працював на стадіоні, проїжджав та пробігав велику кількість кілометрів.
Я приходжу на стадіон, а він вже там: то прес качає, потім драбинку бігає, а далі працює з мʼячем. А я ж ще та фанатка спорту, і ми поступово почали займатися разом: пробігли півмарафон, багато разів перепливали нашу дамбу, грали у волейбол і розуміли, що хочемо весь час бути разом.
– Часто кажуть, що футбол – це не тільки спорт, а й жорстка дисципліна. Що стало для тебе найважчим в режимі чоловіка: постійні збори, графік, відсутність стабільності?
– Найважче – це його відсутність. Це не день і навіть не десять днів. Це може бути 6-8 тижнів. А коли він грав по орендах, ми жили на відстані і бачились тільки після гри, на яку я приїжджала, щоб вболівати за нього.
– А що б ти сказала фанам, які бувають дуже критичними до гравців після програшів? Як це впливає на Миколу і на вашу сім’ю?
– Не завжди будуть перемоги, але коли у тебе є підтримка – ти обов’язково їх здобудеш. Якщо ти вболіваєш, то треба до останнього. Мене дуже злить, коли хлопці програють – на них говорять неприємні речі, а коли виграють – вони їх люблять. Абсурд.
Або ти вболіваєш за свою команду, або для чого це все? На нас це ніяк не впливає. Я завжди підтримую, бо знаю, як все це важко.
– Нещодавно ти ділилася спогадами про складний період у житті, пов’язаний із видаленням пухлини. Як цей етап вплинув на тебе і твоє ставлення до життя?
– Це був складний етап, але ми його пройшли разом. Я почала цінувати життя, не боятися робити те, що хочу, бо я любила відкладати на потім.
– Як коханий тебе підтримував? І чи змінило це щось у ваших стосунках?
– Без його підтримки я б не витримала всього того. Він був під час операції та після доглядав за мною, бо мені не можна було вставати.
Він ночував на маленькому диванчику зі мною в лікарні, підтримував кожну секунду мене. Наші стосунки стали міцніші. Ми пройшли неймовірно складний етап не без сліз, але з посмішкою.
– Коли проходиш крізь щось подібне, інакше дивишся на повсякденні речі. Чи були для тебе якісь “переоцінки”? Можливо, після цього навчилась більше цінувати звичайні моменти – прогулянки, сніданки, присутність одне одного поруч?
– Цінувати життя, берегти здоров’я і цінувати поряд тих, хто з тобою. Жити і не відкладати. Не думати, а хто що скаже. Кохати.
– Враховуючи твій досвід із непростим діагнозом, яку пораду ти могла б дати тим, хто щойно почув про щось подібне і зараз шукає сили рухатися далі?
– Коли в Польщі мені сказали, що у мене пухлина головного мозку, я плакала, але говорила: “Я буду боротися”. Витерла сльози та почала шукати лікарів. Тож хочу сказати, що ніколи не можна опускати руки.
Поплакати, попсіхувати – це нормально і навіть потрібно. Але треба взяти волю в кулак, зціпити зуби й боротися.
– Цього року у твоєму житті відбулася особлива подія – ти стала мамою. Що для тебе було найнеочікуванішим у цьому новому досвіді?
– Після тієї складної ситуації зі мною, перше, що я запитала у лікарів: “А я ж зможу стати мамою?”. Мій лікар посміхнувся і відповів: “Потерпіть хоча б 2-4 місяці”. Я дуже хотіла бути мамою і детально все вивчала. Неочікуваного нічого не було, все було як перший раз.
– Материнство – це вже великий виклик, а коли чоловік часто перебуває на тренуваннях чи на зборах, воно стає ще складнішим. Як ти справляєшся з цим балансом і де черпаєш сили?
– Мені допомагає моя сім’я, особливо моя мама. Я ще й народила на її день народження. Сили черпаю з посмішки малюка. Я займаюсь з ним кожного дня. Також допомагає мій улюблений спорт. Після тренування, я як батарейка, туди-сюди.
– Як ти організовуєш свій день і побут з малюком, коли чоловік не поруч? Чи є якісь особливі ритуали або підтримка, які допомагають зберігати стабільність?
– Так, у нас є графік. Тренування малюка: басейн і масаж з гімнастикою. Також мої тренування, коли він спить. А коли у нас години бадьорості, ми розмовляємо з татком по телефону, і показуємо, що ми вже вміємо.
Ми весь час з чоловіком на зв’язку. У нього скоро пам’ять в телефоні закінчиться від наших фото і відео. Так і підтримуємо зв’язок.
– Коли у вас з Миколою з’являється можливість провести час удвох, як ви зазвичай його проводите? Чи є у вас якісь особливі традиції або улюблені спільні заняття?
– Раніше любили грати у великий теніс, їздити за місто на день, їсти смачну їжу і дивитися Youtube. Тепер зʼявився малюк, і коли він спить, любимо тихенько посидіти на кухні й поговорити.
– Враховуючи насичений графік чоловіка, як ви зберігаєте романтику у стосунках, навіть коли довго не бачитеся?
– Завжди з ним на зв’язку. Ми починаємо день з смс і закінчуємо ними. Він дарує мені квіти, я замовляю для нього на подарунок фігурки Naruto. Любимо згадувати якісь романтичні моменти з життя.
– Чи залишається місце ревнощам у ваших стосунках, особливо враховуючи, що Микола – публічна людина з насиченим графіком?
– Ні, ревнощів немає. Він навіть Instagram не хоче вести. Йому не цікаво, що він публічна людина. Він просто хоче грати у футбол і насолоджуватися ним. Я ж, навпаки, постійно займаюся його сторінкою, щоб більше людей про нього знали.
– Ти – фітнес-тренерка, і багато твоїх підписників захоплюються тим, як швидко ти повернула форму після народження малюка. Що б порадила молодим мамам, які прагнуть відновитися, але не знають, з чого почати?
– Якщо немає ніяких заборон – займайтеся спортом. Неважливо, скільки це, 20 хвилин чи 40. Це вже великий вклад у себе. Харчуйтеся гарно, щоб були сили.
Переглянути цей допис в Instagram
Допис, поширений Тренер DariaЗФП спортсменів (@mykhailenko_dasha)
– Чи дотримуєшся певного раціону або особливих принципів харчування, щоб підтримувати форму і здоров’я?
– Так, я харчуюся 80/20. Де 80% – це корисне харчування, а 20 % – це те, що душа забажає. Харчуюсь 2-3 повноцінних прийомів їжі та один перекус.
– Які продукти ти радиш включати у щоденний раціон молодим мамам для енергії і чи є якісь харчові помилки, яких варто уникати під час відновлення після вагітності?
– Головне – їсти збалансовано. Дотримуватися білків, жирів та вуглеводів. Їжа – це енергія та сила, а для матусь це дуже важливо. Рекомендую мʼясо, рибу, овочі, різні крупи та продукти на високий вміст заліза. Менше споживати напівфабрикати.
– Чи маєте ви улюблені сімейні рецепти, які вже стали традицією у вашому домі? Поділись рецептом своєї коронної страви?
– Я люблю шукати нові рецепти і готувати для родини. А всі рецепти можна знайти у мене в Telegram-каналі. Бо коронної немає, все смачне і корисне.
– Якби зараз Миколі надійшла пропозиція перейти у якийсь іноземний клуб… В якій країні ви б хотіли (мрієте) пожити з родиною і чому саме там?
– Хочеться отримати досвід за кордоном, ми вчимо іноземні мови, завжди треба вірити про шанс на виклик в якусь іноземну команду. А ось країна душі – Іспанія. Це наша мрія. Красива мова, смачна їжа, неймовірна природа і дуже хороший футбол.
– Чи є у футбольному і довколафутбольному ком’юніті люди, які тебе особисто “бісять”?
– Цікаве питання. Мене не бісять люди, мене бісить несправедливість.
– Назви топ-5 своїх улюблених “місць сили” в Києві
- WelcomeDom
- EcoSpace
- Спортзал
- Кав’ярні зі смачною кавою і літньою терасою
- Idilio