Європейська комісія у своєму звіті щодо прогресу України на шляху до вступу в Євросоюз звернула увагу на деструктивні процеси у правоохоронних органах. Зокрема, вона заявила, що генеральну прокуратуру слід позбавити політичних впливів, а Службу безпеки України реформувати.
Як зазначили в Лабораторії законодавчих ініціатив, процеси в Офісі генерального прокурора викликають у ЄК занепокоєння. Згідно із звітом, його потрібно позбавити від політичних впливів та забезпечити незалежність прокурорів – процедури відбору та звільнення генерального прокурора повинні бути більш об’єктивними, прозорими та заснованими на заслугах відповідно до європейських стандартів, щоб зменшити ризик політизації. Єврокомісія очікує, що це буде відображено у відповідних законодавчих змінах.
Також Єврокомісію турбує наявність у законодавчій базі положень, які дозволяють під час воєнного стану переводити та призначати прокурорів до обласних прокуратур та Офісу Генерального прокурора без конкурсу та надають генеральному прокурору доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування. Єврокомісія зазначила, що це підриває меритократію в прокурорській службі та створює ризики неправомірного втручання у кримінальні справи. Тому застосування таких норм має бути призупинено.
Єврокомісія негативно оцінила скасування генеральним прокурором Русланом Кравченком норм про кадровий резерв акурат перед завершенням формування списку. Це вказують як ще одну ознаку політизованості генпрокурора.
Що ж стосується Служби безпеки України, то Єврокомісія вказала на брак її реформування. В ЄК зазначили, що СБУ має зосередитись на питаннях національної безпеки, а частину підслідних їй нині справ потрібно передати іншим органам. Підслідність СБУ пропонують звузити винятково до питань національної безпеки з відповідними запобіжниками від зловживань.
Також в Єврокомісії вказали на потребу:
- затвердити Стратегію боротьби з організованою злочинністю на 2026–2030 роки;
- провести конкурси на посади середньої і вищої керівної ланки в Нацполіції та Державного бюро розслідувань із залученням незалежних експертів, делегованих міжнародними партнерами.
Призначення нового директора Бюро економічної безпеки, попри затримки, в ЄК назвали позитивним кроком, але наголосили на необхідності продовжити реформу Бюро, зокрема переглянути стратегічний план розвитку органу та провести переатестацію кадрів. ЄС вважає, що БЕБ потрібно підсилити фінансовими, людськими та технічними ресурсами, а також забезпечити належну оперативну незалежність органу.
Як зазначив керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін, з кожним роком Звіт про розширення стає складнішим, адже потрібно реагувати на нові виклики, як от заполітизованість посади генпрокурора та негативні зміни до законодавства.
«Необхідно ще пояснювати, чому прогрес у довгострокових завданнях відсутній. «Відсутність прогресу» — це вже негативний показник, а не просто констатація факту, адже рік минув, а завдання не виконані», — наголосив він.
«Спроможність втілювати євроінтеграційні зміни та розбудовувати інституції рівня ЄС — це питання політичної волі, довіри та професійності. Саме активні і послідовні дії української влади покажуть як суспільству, так і міжнародній спільноті готовність до вступу України в Євросоюз», — зазначила у свою чергу виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко.
Зазначимо, що у звіті Єврокомісії щодо прогресу України вказано також на «обмежений прогрес» країни у боротьбі з корупцією. Зокрема правоохоронні органи, окрім НАБУ та САП, показали стагнацію у розслідуванні корупційних злочинів. Також вказано на серйозні недопрацювання в напрямку судової реформи та правосуддя.