Проблеми з російським бюджетом посилюються (Getty Images)
Воєнне загострення на Близькому Сході тимчасово принесло Росії додаткові доходи від нафти і газу. Проте навіть різкий стрибок цін на нафту не зміг зупинити зростання дефіциту російського бюджету. Витрати на військові потреби та удари по нафтовій інфраструктурі посилюють тиск на фінансову систему Кремля.
Чому зростає дефіцит російського бюджету, незважаючи на різке підвищення цін на нафту, у матеріалі спеціального кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.
Читайте також: Путін намагається приховати проблеми в економіці РФ: в ISW викрили брехню Кремля
Основне:
- Дефіцит бюджету РФ продовжує зростати незважаючи на високу ціну на нафту.
- Зростання військових та соціальних витрат випереджає доходи від нафти і газу.
- Удари по нафтовій інфраструктурі РФ ускладнюють експорт і переробку.
- Кремль готується шукати нові джерела наповнення бюджету – від підвищення податків до скорочення соціальних витрат.
Російський бюджет, доходи якого в кінці минулого року почали різко знижуватися через санкції США, у поточному році закріпив цю тенденцію.
За січень-лютий 2026 року, за даними української розвідки, дефіцит бюджету зріс до 69,9 млрд доларів. Це в півтора рази більше оцінки Мінфіну (43,3 млрд) і вже перевищує річний плановий показник у 50,5 млрд доларів.
На кінець квітня дефіцит досяг вже 78,4 млрд доларів. Витрати зросли на 15,7% у порівнянні з минулим роком. Збільшилося фінансування військових і соціальних програм, а також окремих секторів економіки.
Падіння доходів – на 4,5% – до 11 721 млрд рублів. При цьому прогноз економічного зростання на 2026 рік знижено з 1,3% до 0,4%.
Мінфін Росії визнає дефіцит “високим”, але намагається пом’якшити ситуацію, заявляючи, що вона “відповідає цільовим параметрам структурного дефіциту”.
Зростання дефіциту пояснюють “випереджаючим фінансуванням витрат”. Це означає, що гроші витрачають авансом з бюджету, запланованого на друге півріччя.
Але бюджетний дефіцит міг бути ще вищим, якби не ескалація ситуації в Ірані. Вона кардинально змінила геополітичну та економічну ситуацію у світі.
Нефтяний кризис, що виник через блокаду Ормузської протоки, призвів до різкого зростання цін на енергоносії. Ціна на нафту марки Brent перевищувала 100, а в деякі дні і 120 доларів за барель.
Російська нафта марки Urals подорожчала більш ніж у два рази в порівнянні з початком року. На піку загострення конфлікту в Ірані на початку квітня її ціна сягала 124 доларів за барель.
Дані про ціну нафти за матеріалами IEEFA
Європа, зокрема Франція, Іспанія та Бельгія, в першому кварталі 2026 року збільшила імпорт російського LNG на 6,9 млрд кубометрів (на 16–17%), повідомляє IEEFA.
Різко зросли закупівлі російської нафти Китаєм та Індією, щоб компенсувати перебої з постачаннями з Близького Сходу.
Читайте також: Британія відправить в Ормузський протоку дрони, винищувачі та військовий корабель
За останніми даними, добові доходи Росії від експорту нафти становлять 374 млн євро, газу – 78 млн євро.
Зростання цін на нафту не суттєво допомогло російському бюджету
Безумовно, зростання цін на нафту і газ, а також збільшення обсягів імпорту позитивно відобразилися на доходах Росії. Проте в січні-квітні поточного року вони все ще були нижчими за минулорічні за цей же період на 38,3% і склали 2 298 млрд рублів.
Фактично, наразі Росія отримує надприбутки від експорту нафти і газу. Але їх недостатньо, щоб покрити зростання військових і соціальних витрат.
Щоб покрити бюджетний дефіцит Росії, ціна на нафту повинна залишатися на сьогоднішньому рівні мінімум до другого кварталу наступного року, вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
“Поточний дефіцит бюджету РФ за 4 місяці становить 5,9 трлн рублів. Щоб закрити лише цей дефіцит, ціни на нафту на нинішніх рівнях повинні триматися 8-11 місяців. Я в це не вірю”, – зазначив він.
Другий варіант – ціна на нафту зросте до 200 доларів за барель і буде на такому рівні 4-5 місяців. Але це практично неймовірно, переконаний Шевчишин. Навіть нинішні високі ціни протягом ще кількох місяців можуть призвести до світової кризи і зниження цін на нафту.
Криза призводить до інфляції, девальвації, скорочення виробництва і, як наслідок, зменшення попиту на нафту, що викликає падіння цін.
Шевчишин вважає, що для наповнення бюджету для компаній нафтового і газового секторів можуть ввести податок на надприбуток, враховуючи зростання цін на нафту і газ.
“Грубо кажучи, це ще потенційно дасть додатково 25-30%. Потенціал додаткових доходів бюджету – 7,7 млрд доларів на місяць”, – сказав експерт.
У березні Путін дійсно доручив уряду розглянути варіант податку на надприбуток. Але цей податок, принаймні поки, не планувався для компаній нафтової та газової галузі. Він може торкнутися металургів і золотодобувників.
Читайте також: У Путіна вирішили рятувати тонучу економіку за рахунок багатіїв: що їх чекає
Спроба застосувати подібну міру вже була в 2023 році, коли в РФ ввели разовий збір. Він приніс до бюджету додатково близько 319 млрд рублів.
Екс-радник президента України Олег Устенко вважає, що відносно слабкий ефект на доходи російського бюджету від зростання цін на нафту пояснюється тим, що максимально високі ціни трималися недовго.
“Вони трималися від кількох днів до 1-2 тижнів. Середньозважена ціна в підсумку була все ж нижчою за 110 доларів”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Більш значну роль у скороченні потенційних доходів зіграли обстріли з боку України, які активізувалися якраз у період початку війни в Ірані.
Пожежа на НПЗ “Лукойла” після атаки українських безпілотників (фото: СБС ЗСУ)
ЗСУ вражають не лише портову інфраструктуру, що забезпечує експорт нафти та нафтопродуктів. В деякі дні через попадання в нафтові термінали та об’єкти перевалки нафти в портах експорт нафти падав на 40%. Але ці об’єкти досить швидко відновлюються.
Наносяться удари і по ключовим станціям перекачки нафти. Виведення їх з ладу блокує завантаження нафти в танкери. Тобто, нафту в порт доставити можна, але закачати в танкер – ні. Фактично такі обстріли також знижують фізичні обсяги можливого експорту.
В результаті, експорт нафти все ж зріс, але доходи від цього були не такими великими, як могли б бути без обстрілів інфраструктури. Крім того, знижки для Індії та Китаю зросли, що скоротило потенційну маржу для РФ.
А от експорт нафтопродуктів скоротився на 10%. І тут фінансові втрати були суттєвішими через вищі ціни на продукти нафтопереробки в порівнянні з сирою нафтою.
В результаті в бюджетних надходженнях втрати від зниження експорту нафтопродуктів компенсувалися збільшенням доходів від продажу сирої нафти.
Дефіцит бюджету продовжить зростати
ЗСУ вражають не лише портову інфраструктуру, що забезпечує експорт нафти та нафтопродуктів, але й НПЗ та нафтосховища. Це створює проблеми з нафтопереробкою і може призвести до скорочення видобутку нафти, переконаний Олег Устенко.
“Якщо немає можливості транспортувати нафту в пункти перекачки або переробляти, то компаніям просто доведеться скорочувати видобуток”, – зазначив Устенко.
Остання статистика підтверджує, що процес вже розпочався. На кінець квітня видобуток знизився на 5% у порівнянні з квітнем – 9,29 млн барелів на добу.
“Російські компанії в патовій ситуації. В землі нафта є, але її немає сенсу піднімати. Тож проблеми з бюджетом будуть наростати в залежності від того, по яких напрямках продовжаться атаки ЗСУ”, – зазначив Устенко.
Він впевнений, що об’єктами ураження залишаться і портова інфраструктура, що забезпечує експорт нафти та нафтопродуктів, і НПЗ, і нафтосховища. Саме такий комплексний підхід забезпечить максимальне зниження доходів РФ від імпорту нафти, використовуючи військовий інструмент.
Проте краху російської економіки все ж не відбудеться найближчим часом, впевнений Устенко. У Кремля ще достатньо можливостей для забезпечення роботи своєї військової машини.
“Бюджетні проблеми Москва вирішує швидко і без зайвих розмов. Думу вже змусили проголосувати за підвищення ПДВ до 22%. Якщо проблеми з фінансуванням бюджету будуть наростати – почнуть скорочувати витрати на соціальний сектор. А якщо всередині країни виникне невдоволення, то застосують репресивний апарат. Витрати на силовиків там збільшують ще з 2023 року”, – зазначив Олег Устенко.
У Кремлі добре розуміють, що ситуація загострюється, а зростання нафтових доходів – тимчасове.
Путін вже публічно заявив, що російським компаніям і уряду слід “проявляти обережність” при використанні надприбутків від підвищення цін на нафту.
Питання-відповідь (FAQ)
– Чому зростання цін на нафту не рятує бюджет РФ?
– Навіть після різкого подорожчання нафти і газу доходи Росії зростають повільніше витрат. Основна причина – рекордні витрати на війну, силовий блок і підтримку економіки.
– Як війна в Ірані допомогла Росії?
– Через кризу на Близькому Сході зросли світові ціни на нафту і газ. Росія тимчасово збільшила доходи від експорту енергоресурсів, а Китай і Індія наростили закупівлі російської нафти.
– Чому ефект від дорогої нафти виявився обмеженим?
– Високі ціни трималися недовго, а російська нафта продовжує продаватися зі знижками. Додатково на експорт впливають удари по нафтовій інфраструктурі та проблеми з логістикою.
– Як атаки ЗСУ впливають на нафтові доходи РФ?
– Удари по НПЗ, нафтобазам, портам і об’єктам перевалки ускладнюють експорт і переробку нафти. Це знижує потенційні доходи Росії і створює ризики скорочення видобутку.
– За рахунок чого Кремль може закривати дефіцит бюджету?
– Влада РФ може підвищувати податки, посилювати т