В Україні знову планують підвищити податок на прибуток банків до 50% у 2027 році через очікуване зменшення зовнішнього фінансування. НБУ та банкіри рішуче проти цього через ризики для кредитування. Прихильники ініціативи вказують на надприбутки банків від ОВГЗ. МВФ займає нейтральну позицію.
Позиції сторін та аналіз усіх “за” і “проти” в матеріалі спеціального кореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.
Головне:
- У 2027 році податок на прибуток банків може знову зрости до 50%. Законопроект про це вже зареєстровано у Верховній Раді.
- Противники підвищення податку: НБУ та комерційні банки вважають, що підвищення податку обмежить кредитування економіки та знизить привабливість банків для інвесторів.
- Прихильники закону аргументують підвищення податку надприбутком банків, що формується за рахунок ОВГЗ.
- Від податку на банки надходження зростають. Уже за перший квартал 2026 року всі комерційні банки України повинні перерахувати до держбюджету 26,96 млрд гривень.
- МВФ не буде проти. Міжнародний валютний фонд не заперечуватиме проти прийняття закону про податок на прибуток банків.
Українська влада для вирішення бюджетних проблем наступного року знову хоче використати вже перевірений інструмент – підвищений податок на прибуток банків – не 25%, а 50%.
Такий податок вже діяв у 2023 та 2024 роках. Він суттєво збільшив надходження до бюджету. Загалом за два роки банки перерахували до спецфонду держбюджету понад 170 млрд гривень. У той час, як у 2022 році при ставці 18% – 7,3 млрд гривень.
У поточному році також діє підвищена ставка. Податок сплачується щоквартально, і банкам заборонено при підрахунку прибутку враховувати збитки минулих періодів. Тобто, за базу нарахування податку беруться чисті результати поточного року.
Читайте також: В Україні виставили на продаж три банки: хто в списку
Уже за перший квартал 2026 року всі комерційні банки України при загальному прибутку в 52,96 млрд гривень повинні перерахувати до держбюджету 26,96 млрд гривень.
У 2025 році при ставці 25% з загальної прибутку в 211 млрд гривень до бюджету від банків надійшло 84,8 млрд гривень. У 2024 році – при ставці 50% з прибутку 186,8 млрд гривень відрахування склали 95,9 млрд гривень.
Фото: співвідношення обсягів прибутку та сплачених податків у 2024-2025 рр. Дані НБУ (інфографіка: РБК-Україна)*Зростання податку ПриватБанку у 2025 році пов’язане з перерахунком податкової бази через списання активів колишніх власників
Чому потрібні додаткові кошти
У поточному році питання покриття бюджетних витрат України за рахунок зовнішніх надходжень теоретично можна вважати вирішеним. Домовленості з ключовими кредиторами досягнуті.
Україна почала отримувати кошти за новою програмою МВФ, а в червні відкриється кредитна лінія від ЄС. Фінансування за програмою Ukraine Facility триває. Додаткові суми грошей хочуть залучити від окремих країн-партнерів.
Фактичне фінансування залежатиме від виконання Україною кредитних умов. ЄС поставив досить жорсткі вимоги. Для отримання другого кредитного траншу необхідно прийняти закон “про посилки”, для третього – про ПДВ для ФОПів. Якщо цих законів не буде, то не буде і грошей.
Читайте також: Податок на посилки як ультиматум МВФ: чому Україна ризикує мільярдами
Зовнішнє фінансування на наступний рік за сьогоднішніми оцінками очікується менше. За інформацією міністра фінансів Сергія Марченка, це 43 млрд доларів проти 52 млрд доларів у поточному році.
Бюджетна частка кредиту ЄС також скоротиться – з 16,7 млрд євро до 13,3 млрд євро. Менше грошей заплановано і від МВФ – 1,76 млрд доларів проти 3,84 млрд доларів у поточному.
Але реальна потреба в коштах у 2027 році може зрости. Причини: зростання витрат на оборонний сектор і закупівлю озброєнь; на виплату військовослужбовцям; на відновлення інфраструктури, якщо обстріли влітку та взимку посиляться.
Читайте також: Вода за графіком і мобільні водокачки: що може чекати українців після літніх обстрілів
Голова податкового комітету Данило Гетманцев вважає підвищення податку для банків виправданим кроком, оскільки вони отримують фактично надприбуток за рахунок операцій з державними цінними паперами (ОВГЗ).
“Найбільшим джерелом банківського прибутку зараз не інновації, підвищення ефективності чи суттєве розширення програм кредитування бізнесу та населення, а безризикові операції з державними цінними паперами”, – заявив депутат.
Мінфіну потрібні додаткові кошти для бюджету. Щоб їх отримати, він випускає цінні папери, які купують комерційні банки. Відсоток досить високий – ОВГЗ до 1 року – 15,0% – 16,3%, дохід від довгострокових паперів може бути ще вищим. Головний фактор дохідності ОВГЗ – ставка НБУ. Якщо вона зростає, то дохідність також збільшується.
У минулому році Мінфін продав ОВГЗ на 570 млрд гривень. Таким чином, внутрішній ринок ОВГЗ став другим за обсягом, після зовнішніх запозичень.
Фото: результати операцій з державними цінними паперами. Дані Мінфіну (інфографіка: РБК-Україна)
Нацбанк і комерційні банки – проти
Національний банк України рішуче виступив проти підвищення податку на прибуток банків. Такий крок суттєво обмежить кредитний потенціал банків, йдеться в заяві регулятора.
“Прибуток банків зараз має ринкову природу, вона сформована за рахунок кредитування та інвестицій в ОВГЗ, а рентабельність капіталу знизилася до 50% у 2025 році порівняно з 52% у 2024 році та 59% у 2023 році”, – зазначено в заяві.
Також в НБУ підкреслили, що після підвищення податку банки опиняться в дискримінаційних умовах порівняно з іншими секторами економіки, де прибутки також суттєво зросли.
Наступне підвищення податку на прибуток може відлякати потенційних покупців банків і знизити їх вартість.
Читайте також: Кабмін визначив дату початку продажу двох держбанків
Колишній голова ради НБУ Богдан Данилишин вважає, що позиція НБУ однобока і регулятор захищає комерційні інтереси банків, які отримують надприбуток.
“Нацбанк захищає прибутки банків, але не відповідає на головне питання: чому надприбутки, створені завдяки державній фінансовій політиці, не повинні повертатися державі в умовах війни?” – заявив Данилишин.
Більше за все його обурює ситуація з іноземними банками, прибуток яких у минулому році значно зріс.
“Тільки провідні банки з іноземним капіталом отримали понад 33 млрд грн чистого прибутку. Вони заробляють на українському фінансовому ринку, захищеному державою і підтриманому міжнародною допомогою, і побудованому на високій дохідності державних і монетарних інструментів”, – обурюється Данилишин.
В НБУ акцентують на тому, що негативний ефект від підвищення податку відчують саме державні банки.
“Адже значно складніше виконувати ряд критичних планів по підтримці сфер енергетики та оборони, маючи менші запаси капіталу”, – йдеться в заяві регулятора.
Але насправді “удар” по держбанках буде не таким відчутним, як для комерційних. Держбанки і так перераховують велику частину свого прибутку у вигляді дивідендів. Але роблять це в середині року, наступного за звітним. Якщо підвищується податок, то частка відрахування в поточному році зростає і запас капіталу дійсно зменшується.
У трьох найбільших державних банках (ПриватБанк, Ощадбанк і Укрексімбанк) РБК-Україна відмовилися коментувати можливість збільшення податку на прибуток. Представник одного з них у робочій бесіді зазначив, що це питання для держбанків не принципове.
В Національній асоціації банків України (НАБУ), яка об’єднує найбільші комерційні банки, вважають, що підвищення податку дискримінує банки. Додаткові кошти для бюджету потрібно шукати в інших джерелах, впевнені в НАБУ.
“Чому головний фокус знову на банках? Чому ми роками не підбираємо те, що втрачається через тіньові схеми, контрабанду, слабкість митниці, корупцію та високодохідні сектори, значна частина яких досі живе в сірих схемах? Де там ця рішучість дій депутатів і чиновників? Там лежать ресурси, які могли б дати бюджету значно більше”, – ставить питання президент НАБУ Сергій Наумов.
Голова правління ПУМБ Сергій Черненко також вважає, що через підвищення податку на прибуток банківська система опиниться в дискримінаційному становищі.
“Коли банки сплачують майже втричі більший податок на прибуток, ніж інші бізнеси, це знижує інвестиційну привабливість сектора для потенційних інвесторів. Мало хто готовий вкладати кошти в галузь, де правила можуть регулярно змінюватися”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Доходи, які отримують банки від покупки ОВГЗ, Черненко не вважає “надприбутком” або “неочікуваним доходом”.
“Так, під час повномасштабної війни структура доходів частково формується за рахунок ОВГЗ та депозитних сертифікатів НБУ. Але це не означає, що банки лише заробляють на державних інструментах і не виконують свою основну функцію – кредитування економіки”, – сказав голова правління ПУМБ.
Фото: в банках не вважають, що отримують надприбуток (Getty Images)
В ОТП Банку також вважають несправедливим називати прибуток несподівано високим.
“Зараз прибуток банків формується переважно за рахунок кредитування та інвестицій в ОВГЗ. Бізнес потребує фінансування, йому потрібно поповнювати обіговий капітал і залучати кошти для інвестицій, особливо в аграрному секторі та енергетиці. Тому прибуток, отримуваний банками за рахунок сплати відсотків за кредитами, не є чимось несподіваним”, – сказав у коментарі РБК-Україна голова правління ОТП Банк Володимир Мудрий.
Він також зазначив, що підвищення под