Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський оцінив ймовірність проведення виборів в Україні в травні 2026 року як “вкрай низьку” через те, що робоча група ще не підготувала відповідний законопроєкт.
“У лютому ми точно його (законопроєкт — ред.) не розглянемо. У найкращому випадку — в березні ми зможемо розглянути проєкт закону, якщо він до того часу буде готовий. Розглянути, ухвалити. Якщо він набуде чинності, то це станеться не раніше кінця березня — початку квітня”, — пояснив Веніславський в ефірі Radio NV.
Він додав, що з урахуванням безпекових факторів провести вибори за два місяці після набуття чинності закону точно неможливо.
Веніславський підкреслив, що для укладення мирної угоди в березні необхідно досягти консенсусу, однак у РФ стверджують, що їхні максималістські цілі залишаються незмінними. Член комітету зазначив, що за даними керівника офісу президента Кирила Буданова, навесні (в березні-квітні) відкриються “максимальні можливості” для укладання мирної угоди.
“Ті “козирі”, які є зараз у РФ, а саме: терористичні атаки на енергооб’єкти України, будуть вичерпані”, — додав він.
Раніше президент України повідомляв, що вже у цьому місяці можуть бути внесені зміни у виборче законодавство, аби провести голосування в умовах воєнного стану. Зеленський зазначив, що його рішення балотуватися на другий президентський термін залежатиме від того, як завершиться війна.
Чи можливо провести вибори після війни швидко — й не зламати демократію? Хто і як має визначати правила гри? Чи допустимі “особливі рішення” — й де їхня конституційна межа? Чи може безпека стати виправданням для обмеження конкуренції та свободи слова? У статті “Після війни: які виклики стоять перед виборами і як їх подолати” ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера надає чіткі відповіді на ці та інші важливі питання, що стосуються проведення повоєнних виборів.