Замах на генерала Алєксєєва – чи матиме стрілянина вплив на процес переговорів?

Експерт вважає, що Кремль не скористається стріляниною як приводом для відмови від переговорів.

На сьогоднішній день ніхто не взяв на себе відповідальність за замах на російського генерал-лейтенанта Владіміра Алєксєєва, який є заступником керівника ГРУ Генштабу ЗС РФ. Проте, цілком ймовірно, що за цим нападом стоїть Україна, зазначає експерт з Росії Марк Галеотті у своїй статті для The Sunday Times.

“Це ті особи, які діють у моменті. Два роки тому, можливо, але це більше нагадує операцію СБУ”, — коментує версію про причетність “Вагнера” російський аналітик, який мав зв’язки з бойовиками цієї групи.

Алєксєєв, родом з Вінниці, був важливою та законною метою в очах Києва, пише Галеотті. За його словами, російський генерал керував спецпідрозділами та таємними операціями, зокрема групами, які намагалися вбити президента Володимира Зеленського. Він також відповідав за переговори щодо здачі в полон захисників “Азовсталі”, обіцяючи їм “цивілізоване ставлення”.

Замах, підкреслює автор, може мати більш широкі наслідки для війни. Стрілянина може спонукати Владіміра Путіна або зупинити бойові дії, або ж перейти до більшої ескалації.

Уся справа в часі

Начальник Алєксєєва, адмірал Ігор Костюков, очолює російську делегацію в Абу-Дабі. Співрозмовник Галеотті в українській делегації зазначає, що зустрічі стали “більш серйозними, прагматичними та шанобливими” і “менше піддавалися впливу політичної пихи”, ніж попередні. Як російські, так і західні джерела вказують на певний прогрес у розробці мирного плану до кінця березня, який міг би визначити терміни завершення війни. 

Глава МЗС РФ Сєргєй Лавров, коментуючи замах на Алєксєєва, заявляв, що його спланував Київ, щоб “зірвати переговорний процес”. Проте, на думку Галеотті, Москва не має наміру використовувати стрілянину як привід для відмови від переговорів. Скоріше за все, Кремль прагне “заробити бали” перед Вашингтоном, демонструючи, що Москва готова продовжити діалог, незважаючи на “провокацію” з боку українців.

Націоналістичний фланг Путіна 

Більш ліберальне та технократичне крило російської еліти вже давно незадоволене війною, оскільки економіка потрапляє в рецесію, а їхня країна стає дедалі залежнішою від Китаю. Проте вони мають обмежений вплив на Путіна, якого більше турбують націоналісти. Вони розчаровані відсутністю прогресу та уявною половинчастістю Путіна. Також у таких колах стверджують, що Росії слід ввести воєнний стан, мобілізувати сотні тисяч резервістів і разом із призовниками кинути їх у бій. 

“Спочатку Путін намагався ігнорувати або привласнювати ці крайні голоси. Після заколоту Вагнера відбулося часткове придушення, але Путін не бажав боротися з ними лоб у лоб, усвідомлюючи, що ці ультранаціоналісти є невеликою меншістю, але непропорційно представленою у війську та силах безпеки”, — зазначає Галеотті.

Розділена лояльність

Багато хто серед російських націоналістів буде задоволений, якщо в рамках угоди Україну змусять вивести війська з Донецької області. Ці особи бачать політичну вигоду в тому, щоб не звинувачувати Зеленського у замаху на Алєксєєва. Проте екстремісти вважатимуть таку угоду зрадою, оскільки Україна зможе приєднатися до Заходу. Кремль боїться, що вони знайдуть підтримку серед ветеранів війни. 

На думку автора, Путін навряд чи хоче надавати екстремістам повну свободу дій, але він також не бажає ризикувати їхнім відчуженням. Зіткнувшись із складною дилемою, на яку немає простих відповідей, глава Кремля намагається уникати її. У випадку з Алєксєєвим він просто побажав йому швидкого одужання.

Невизначеність 

Чим більше Путін вагається, тим більше він втрачає авторитет в очах екстремістів. Ультранаціоналісти на “Царьград” заявили, що поки “українські служби безпеки діють як скажені маніяки, не обмежуючись жодними кордонами, Москва вперто намагається боротися в білих рукавичках, дотримуючись канонів джентльменства, яких більше не існує в сучасному світі”.

“Може здатися сюрреалістичним говорити про “джентльменство”, поки Росія руйнує енергетичну інфраструктуру України, залишаючи сотні тисяч мирних жителів без світла та опалення, поки температура падає нижче -20°C. Але саме так екстремісти сприймають ситуацію, і вони все менше бояться про це говорити”, — зазначає Галеотті.

Замах на Алєксєєва, продовжує він, лише ускладнює для Кремля ухилення від складних рішень. Якщо мирні переговори зайдуть у глухий кут, це може спонукати Путіна до гнучкості в ім’я уникнення економічної та політичної кризи. Проте він все ще може відчувати необхідність ескалації, щоб уникнути ще більшого дратування екстремістів.

Нагадаємо, Україна офіційно заперечує причетність до замаху на Алєксєєва. Британський військовий аналітик Майкл Кларк назвав його “нетиповим” для українських спецслужб. 

Війна в УкраїніВінницька областьДонецька областьКиївська областьКитайМЗСРосіяСБУ