У Верховній Раді України планують розглянути законопроєкт про деанонімізацію Telegram-каналів. Як повідомила у Facebook народна депутатка Ірина Геращенко, після вимоги ряду опозиційних депутатів рішення було ухвалене на засіданні погоджувальної ради у середу, 11 березня.
«Дотиснули! Щойно погоджувальна рада підтримала ініціативу «Європейської Солідарності» розглянути законопроєкт про деанонімізацію ТГ у парламенті цього тижня», – зазначила вона та додала, що законопроєкт включили до порядку денного на завтра.
В свою чергу інший депутат від ЄС Артур Герасимов повідомив, що документ мали розглядати вже сьогодні, але його зняли з порядку денного після дзвінка з Банкової.
«Коли в Офісі президента усвідомили, що Телеграм перестане бути анонімним, наскільки нам відомо, надійшов дзвінок звідти прямо на Погоджувальну раду. Вже за 15 хвилин «Слуга народу» разом з Офісом зняли цей законопроєкт з порядку денного, незважаючи на те, що він має повне право там бути», – стверджує він.
Йдеться про законопроєкт №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація», зареєстрований у парламенті ще в березні 2024 року.
Законопроєкт передбачає, що провайдери платформ спільного доступу до інформації на вимогу повинні розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. Умови не дозволяють діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора Росії.
Telegram-канали — це місце, де за лічені хвилини можна зруйнувати чиюсь репутацію. Анонімність платформи дозволяє безкарно поширювати наклепи та вигадки, маніпулюючи тисячами користувачів. Але чи дійсно адміністратори каналів залишаються непідсудними? Адвокат Людмила Куса в статті «Наклеп у Telegram: як притягнути до відповідальності аноніма» пояснила, де закінчується свобода слова й починається наклеп, а також як юридично захиститися від цифрової дискредитації.