Законопроєкт про військового омбудсмена вже готовий, запевнила уповноважена президента з прав військовослужбовців Ольга Решетилова в інтерв’ю «Радіо Свобода». Вона зазначила, що під час напрацювання документа відбулася дуже серйозна дискусія з юристами офісу президента, громадських організацій, а також з експертами.
«Тому що спочатку треба було написати текст такий, який би відповідав Конституції і який би дозволив цій інституції бути максимально дієвою», – зазначила Решетилова.
За її словами, в умовах воєнного стану створити абсолютно незалежний орган практично неможливо. Адже для його створення необхідно змінювати Конституцію. А вносити зміни до Основного Закону, під час війни не можна. Водночас, додала Решетилова, без конституційного статусу омбудсмен не може отримати великі повноваження.
«Але, виходячи з тих реалій, в яких ми зараз працюємо, і навіть вже виходячи з того досвіду, який я маю за майже три місяці, я хочу сказати, що в даному випадку найбільш дієвою ця інституція буде у вертикалі верховного головнокомандувача. І ми, пишучи цей закон, вийшли з того, що ми фактично створюємо допоміжний орган верховного головнокомандувача для здійснення ним цивільного демократичного контролю, про що зазначено в законі про національну безпеку», – заявила Решетилова.
Вона додала, що уповноважена не може працювати у вертикалі Міністерства оборони, адже воно повинно мати функції цивільного контролю за всім сектором безпеки. Тобто для цього Міноборони мало б контролювати не лише ЗСУ, а й Нацгвардію, прикордонників, СБУ, Службу зовнішньої розвідки та «багато інших структур, де проходять служби військовослужбовців».
Решетилова розповіла, що в положенні про уповноваженого виписані функції, які він здійснюватиме як фактично радник голови держави. Йдеться, зокрема, про:
- моніторинг;
- координацію різних державних органів;
- доповіді та рекомендації президенту;
- розширені функції щодо опрацювання скарг.
«Плюс, коли ти телефонуєш чи приходиш до командирів війська, в державні органи і представляєшся уповноваженим президента, то відповідна реакція, звичайно, тут зелене світло до співпраці. На сьогодні чого не вистачає, чому потрібна інституція – не вистачає штату людей для системності, алгоритму дій, тому що, наприклад, в законі ми прописали, як буде відбуватися реагування на скарги, як буде опрацьовуватися скарга, як буде визначатися її прийнятність, як далі буде відбуватися перевірка і що буде після перевірки», – розповіла Решетилова.
За словами уповноваженої, зараз вона фактично не має штату та працює одна. Вона додала, що їй допомагають люди, які в перші дні просто запропонували свою допомогу.
«Але так, на жаль, немає штату людей, які можуть замість мене сходити на нараду, виїхати в війська», – додала Решетилова.
Нагадаємо, з 2022-го по кінець 2024 року бійці ЗСУ надіслали Уповноваженому ВРУ з прав людини 1964 скарги на військові частини. До омбудсмена у 2022-му надійшло 435 звернень (у 136 порушник — ВЧ), у 2023-му — 2 779 звернень (у 792 порушник — ВЧ), у 2024-му — 3 807 звернень (у 1 036 порушник — ВЧ).