Ушаков назвав неприйнятним витік інформації про дзвінок — і вирішив обговорити це іншим дзвінком
Віткоффа невдовзі відправляють до Москви для подальших розмов із кремлівськими чиновниками.
Радник глави Кремля Юрій Ушаков заявив у середу, 26 листопада, що зв’яжеться зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом щодо ймовірного витоку телефонної розмови між ними, повідомляє Reuters.
Ушакова запитали, чи буде він запитувати Віткоффа про витік, коли американець відвідає Москву наступного тижня для зустрічі з главою Кремля Путіним.
“Щодо витоку? Обміняємося думками телефоном”, — відповів він.
Раніше Bloomberg News опублікував розшифровку телефонного дзвінка від 14 жовтня, в якому Віткофф, як повідомляють, сказав Ушакову, що їм слід разом працювати над планом припинення вогню в Україні та що Путін має порушити це питання перед президентом США Дональдом Трампом.
Ушаков повідомив журналістам, що частина інформації, що витекла, — “фейк”, а решту він не коментуватиме, оскільки дзвінок був конфіденційним. Витік обговорення серйозного питання був “звичайно ж неприйнятним”, додав він.
Раніше Ушаков сказав, що дзвінок, ймовірно, був злитий з метою перешкодити переговорам.
В інтерв’ю газеті “Коммерсант”, вказує Reuters, Ушаков сказав, що деякі його розмови ведуться зашифрованими урядовими каналами, які рідко перехоплюють і вони стають надбанням громадськості, якщо тільки одна зі сторін не має наміру зробити це навмисно.
“Є певні розмови у WhatsApp, які, взагалі кажучи, хтось може так чи інакше прослухати”, — сказав Ушаков. Він виключив можливість того, що витік міг виходити від учасників дзвінків, зміст яких було злито.
Нагадаємо, під час телефонної розмови 14 жовтня, яка тривала трохи більше ніж п’ять хвилин, Віткофф давав поради Юрію Ушакову, головному раднику Путіна з питань зовнішньої політики, як саме російському лідеру варто підняти це питання перед Трампом. Його рекомендації містили пропозиції щодо підготовки телефонної розмови Путіна і Трампа до візиту Володимира Зеленського до Білого дому пізніше того тижня, а також використання угоди щодо Гази як аргументу.