Українські фахівці під час триденної симуляції кібератаки в польському місті Бидгощ виступали в ролі країни-агресора, тактика якої відтворювала російські кампанії дезінформації.
Як проходила симуляція
Навчання відбулися в Бидгощі (Польща) – у Спільному центрі аналізу, навчання та освіти НАТО-Україна (JATEC).
Сценарій передбачав, що вигадана країна Перанца стала жертвою кібератаки на енергосистему з боку авторитарного сусіда Карти, який давно претендує на її територію.
Триденна гра складалася з трьох сценаріїв: відключення електроенергії, велике повінь і злом банківської системи. Українські чиновники виконували роль “злочинців” з Карти, тоді як НАТО – захищало вигадану Перанцу.
Як українці грали “за росіян”
Команда Карти заповнювала соціальні мережі повідомленнями, створеними штучним інтелектом. У них уряд Перанци звинувачувався в некомпетентності та корупції під час кожної кризи, водночас обіцяючи, що “допомога” надійде саме з Карти.
“Перанца не може допомогти, але Карти може”, – йшлося в одному з повідомлень на веб-сайті вигаданого уряду.
Команда НАТО відповідала закликами до національної єдності та попередженнями про мародерство та інші форми безладу.
За оцінкою журі – науковців і фахівців з дезінформації – Карти програла лише з незначною різницею в двох сценаріях.
Чим українці вирізнялися
На думку німецького підполковника Івонн Реттер, директора Центру цифровізації Бундесверу, українці працювали швидше, проявили креативність і мали кращі навички роботи з штучним інтелектом.
“Українці мають дуже реалістичне уявлення про те, як діють і спілкуються опоненти. У цьому плані ми можемо в них повчитися”, – визнала вона.
Журі зауважило команді Карти, що їй не вдалося “підтримувати послідовний наратив, закріплений на невеликій кількості основних меседжів”.
“В реальному житті основні меседжі змінюються щодня – просто подивіться, що робить Росія”, – відповів на це український учасник симуляції.
Що таке JATEC і навіщо він Україні
Як зазначив голова української делегації полковник Валерій Вишневський, обмін досвідом у JATEC “сприяє досягненню нашої ключової мети – якнайшвидшої оперативної сумісності між Україною та Альянсом”.
З 60 співробітників центру третина – це представники України (з Збройних сил, Міноборони та розвідувальних служб). Українці діляться досвідом роєвих атак дронів, радіоелектронної боротьби та децентралізованих командних структур. У відповідь Україна отримує ширший доступ до програмного забезпечення та інженерних можливостей НАТО.
Симуляцію фінансував Бундесвер, а платформу цифрових військових ігор надала французька ІТ-компанія Atos.
Чи відображає гра реальність
Дослідник когнітивної війни Університету Гельмута Шмідта в Гамбурзі Олександр Фотеску визнав, що симуляція має свої обмеження.
“Гра насправді не занурює нас у реальні умови, з якими можуть стикатися українці. У воєнний час все дуже емоційно, відбувається драматичне та екзистенційне взаємодія”, – зазначив він, порівнявши симуляцію з “сценарієм, розробленим скоріше для практики”.