Угорщина відтермінувала переговори з Україною щодо обговорення питання нацменшин, заплановані на понеділок, 12 травня, повідомило вранці в неділю Міністерство юстиції України.
«Угорська сторона перенесла заплановані на 12 травня консультації з українською делегацією. Зустріч мала стати початком регулярних переговорів», – зазначили у відомстві.
Наприкінці квітня в уряді України повідомили, що сторони під час зустрічі в Будапешті узгодили роботу експертних груп для розгляду 11 рекомендацій Угорщини. Українська делегація розраховувала на перші проміжні результати вже 12 травня. В Кабінеті міністрів сподівались, що це допоможе розблокувати переговорний процес про вступ у Європейський Союз, який блокує Угорщина.
Консультації запланували провести в Ужгороді, куди прибула українська делегація.
Відкладенню переговорів передувало відразу кілька інцидентів. Спочатку 8 травня глава МЗС Угорщини Петр Сійярто винуватив Україну в обмеженні прав угорської нацменшини і додав, що за таких умов Україна не може бути членом Євросоюзу.
Водночас вже 9 травня Служба безпеки України заявила про викриття роботи угорської військової розвідки в Закарпатській області. Мережа агентів збирала чутливу інформацію про обороноздатність Закарпатської області, стан протиповітряної оборони, пересування українських військових, а також про суспільні настрої в разі можливого входження на територію області іноземного військового контингенту. В Будапешті це назвали дезінформацією і антиугорською пропагандою.
У відповідь Угорщина звинуватила у шпигунстві двох українських дипломатів і заявила про їх висилку. Україна відповіла дзеркально.
Однак уже 10 травня угорські силовики затримали в центрі Будапешта колишнього українського дипломата та звинуватили його у «шпигунстві». Відео затримання оприлюднили на сайті угорського уряду.
Угорщина єдина із членів ЄС блокує переговори з Україною про вступ до блоку. Ще у 2024 році Будапешт висунув Україні перелік з 11 вимог для розблокування. Серед іншого, Угорщина вимагає визнання шкіл навіть з одним угорським класом як угорських шкіл; скасування норми про те, який відсоток угорців повинен жити на певній території для визнання її угорською; внесення змін до виборчого законодавства для забезпечення представництва угорців у Верховній Раді та зняти вимоги до державних діячів щодо знання державної мови, дозволяючи їм використовувати угорську.