В обмін на власні оборонні розробки Київ прагне отримати від партнерів не лише фінансові ресурси. Щоб держава отримала максимальну вигоду від експорту власної зброї, готуються окремі угоди Drone Deal.
Яка специфіка таких угод, з ким їх вже підписали, хто ще може приєднатися та що в результаті отримає Україна – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Читайте також: Як Європа готує арсенали для війни з Росією та чим допомагає Україні
Головне:
- Україна готує Drone Deals для 20 країн, обмінюючи безпілотники на фінанси, технології або дефіцитні сировини.
- Київ ще минулого року запропонував Drone Deal зі США. Наразі тривають переговори.
- Поки угода не укладена, українські розробники інтегруються на ринок США іншими шляхами.
- На фоні війни з Іраном Україна підписала Drone Deals з чотирма країнами регіону.
- Литва стала першою європейською країною, яка юридично зафіксувала Drone Deal, а ще 6 держав готують підписання.
Україна офіційно відкрила експорт озброєнь і прагне розширити його через новий інструмент “дрон-дипломатії” – так звані Drone Deals (угоди в сфері безпілотних технологій).
Вперше цей термін з’явився в контексті відносин з Вашингтоном, але згодом українська влада почала використовувати його як універсальну рамку для співпраці з іншими ключовими країнами світу.
На практиці поняття Drone Deal поки залишається досить розмитим: воно поєднує в собі як прямі поставки зброї, так і складний політичний бартер, а також обмін технологіями. Проте для держави цей напрямок вже став пріоритетним.
Так, 11 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що в форматі Drone Deal зацікавлені близько 20 країн.
Для кожного регіону Київ розробляє окрему стратегію: десь обмінює дрони на фінанси та технології, а десь – на політичні поступки та дефіцитні сировини.
Drone Deal зі США
Україна анонсувала переговори щодо Drone Deal зі США ще восени минулого року. В загальних рисах проект угоди передбачав поставки українських безпілотних систем для потреб США в обмін на роялті, інвестиції та закупівлю американської зброї.
Тоді, за словами президента Зеленського, Україна запропонувала Сполученим Штатам п’ятирічну угоду вартістю 50 мільярдів доларів, яка передбачає виробництво до 10 мільйонів дронів на рік. Київ і Вашингтон провели кілька раундів переговорів, але до фінального документа справа досі не дійшла.
Читайте також: Без зайвого шуму. Як Україна та США готують мільярдну угоду по дронам
В рамках угоди США зацікавлені в передачі технологій та доступу до прав інтелектуальної власності від України, повідомив Bloomberg джерело, яке має відношення до переговорів. Крім того, американці хочуть оцінити українську продукцію власними силами, перш ніж діяти далі.
За даними Bloomberg, на початку травня США направили Україні проект листа про наміри з проханням провести такі випробування.
Наразі Україна та США підготували лише меморандум, в якому прописані умови потенційної оборонної угоди, повідомляє CBS News з посиланням на свої джерела. Йдеться про можливість експорту українських оборонних розробок до США, а також про створення спільних підприємств з американськими компаніями.
Фото: президент Володимир Зеленський та міністр Сухопутних військ США Деніел Дрискол у Києві під час переговорів щодо Drone Deal (president.gov.ua)
Співпраця без угоди
Причини затримки – як політичні, так і технічні. Американська система закупівель є надзвичайно консервативною. Будь-яка іноземна технологія повинна пройти тривалу сертифікацію безпеки.
“Політичної рамки щодо поставок української зброї в США дійсно ще немає. Тому я б дуже обережно говорив про це як про вже відкритий експортний напрямок. Але на практичному рівні співпраця вже рухається”, – зазначив РБК-Україна виконавчий директор Українського ради озброєнь Ігор Федирко.
За його словами, співпраця розвивається насамперед через прямий діалог між компаніями: технічні консультації, демонстрації рішень, підготовка до випробувань, обговорення спільного виробництва, локалізації окремих компонентів та можливих спільних підприємств.
Один з прикладів – український виробник “Генерал Черешня”, який оголосив про стратегічне партнерство з американською Wilcox Industries для створення спільного виробництва FPV-дронів та дронів-перехоплювачів у США.
Виробництво має базуватися на потужностях Wilcox у Нью-Гемпширі, а українська сторона приносить бойовий досвід, інженерну експертизу та саму технологію.
Окремо варто згадати американську програму Drone Dominance. Перший етап вже проходив у США, і багато українських виробників брали в ньому участь.
За словами Федирка, частина українських компаній показала сильний результат і перемогла. Водночас були компанії, які навіть не змогли потрапити на конкурс через складність оформлення заявок та вимог до участі.
“Зараз, наскільки мені відомо, вже йде другий етап Drone Dominance. Третій етап очікується приблизно через 5-6 місяців, хоча точної дати поки немає. Для нас це важливий сигнал: українські компанії вже входять у практичні американські оборонні процеси, навіть якщо політична рамка щодо експорту ще не оформлена”, – додав Федирко.
Йдеться зараз про певні підготовчі роботи щодо співпраці, підкреслює співзасновник проекту Drone.ua, експерт у сфері дронів та робототехніки Валерій Яковенко.
“Українські компанії на американському ринку присутні. Вони шукають можливості співпраці. Вони працюють у рамках законодавчого поля як з боку Сполучених Штатів, так і з боку України. І ніхто не збирається робити експорт без узгодження”, – говорить Яковенко.
За його словами, йдеться про відкриття локальних юридичних осіб, а також про побудову комунікацій між локальними стейкхолдерами та українськими компаніями.
“Наприклад, деякі компанії працюють у сфері комерційних технологій, не акцентуючи увагу і не здійснюючи роботи взагалі в напрямках безпеки. Але це просто чекає свого часу, коли можна буде щось робити”, – зазначає експерт.
Прорив завдяки Ірану
Довгий час Близький Схід не був пріоритетом для України в експорті зброї. Цьому сприяли різні причини – від традиційно сильних позицій Росії в регіоні до певної інерції в ставленні до України.
Все змінилося 28 лютого, коли Ізраїль та США розпочали чергову війну проти Ірану. У відповідь Тегеран почав атакувати і союзників Вашингтона – арабські монархії Перської затоки. При цьому США не змогли гарантувати безпеку ні цим державам, ні навіть власним військовим базам на їх території.
Іран атакував такими ж “Шахедами”, які Росія використовує проти України. Тому Київ зараз має найбільший досвід у захисті неба від подібних загроз. Контакти з арабськими державами з цього приводу почалися за лічені дні з початку конфлікту, а перші українські спеціалісти поїхали в регіон вже 10 березня.
Тоді ж українські виробники зброї в приватному порядку почали отримувати запити на продаж всього, що може збивати іранські дрони. Проте з боку держави довгий час не було дозволу на експорт, що дало привід шукати “зраду”. Мовляв, Україна втрачає унікальний шанс, і поки керівництво держави зволікає, нову нішу займуть інші.
Читайте також: Від дронів до танків. Хто в світі хоче купувати українську зброю і що заважає експорту
Проте українська держава обрала іншу стратегію – спочатку політичні домовленості, а вже потім поставки антидронових рішень.
За інформацією РБК-Україна, українське керівництво серйозно побоюється того, що передові українські технології та виробництва можуть “втекти” за кордон, не приносячи безпосередньої користі самій Україні.
В якості прикладу співрозмовники наводять досвід інших країн, від яких Україна отримує військову допомогу: купити “напряму” якийсь серйозний продукт неможливо без політичного схвалення зверху.
“Близький Схід з точки зору партнерських відносин в останні роки, особливо в сфері технологій безпеки, не демонстрував системності в продовженні партнерських відносин. Тому це велика і дуже важка робота – досягти того, щоб саме українські технології не були заміщені чимось локальним, і ми не втратили можливість впливу в цьому регіоні”, – зазначає Валерій Яковенко.
Власне, цьому і служать Drone Deals. Оскільки левова частка цих документів стосується оборонно-промислового комплексу, військових технологій та систем РЕБ, навіть їх офіційні назви та специфікації залишаються засекреченими.
Фактично за кожною такою угодою криються цілі пакети непублічних контрактів з державним і приватним секторами.
Ставка на прагматизм
Першу Drone Deal Україна підписала з Катаром 28 березня. Далі аналогічні 10-річні оборонні рамки уклали з Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами.
Наразі останнім етапом цієї експансії став квітневий візит президента Зеленського в Баку, де в рамках тієї ж концепції Drone Deal з Азербайджаном підписали пакет з шести документів. Окрім захисту неба та спільного виробництва, він охопив також цивільно-правову та енергетичну сфери.
При цьому Україна не приховує прагнення досягти “пакетних угод” в рамках Drone Deals, які б торкалися й інших галузей.
Спочатку в обмін на антидронні рішення Київ хотів отримати дефіцитні боєприпаси до ППО Patriot – єдину надійну захист від російської балістики. Проте близькосхідні партнери зустріли цю ідею без ентузіазму, адже їм самим потрібна захист від іранських ракет. Проте вдалося домовитися про інше.
“Зараз Україні вже гарантовані перші енергетичні результати завдяки цим угодам – необхідний обсяг пального на українському ринку забезпечується. Будуть і вагомі фінансові результати”, – повідомив президент Зеленський 11 травня.
Крім того, Drone deal опосередковано сприяє співпраці в інших сферах – завдяки загальному поліпшенню іміджу України. Наприклад, у травні до ринків Саудівської Аравії отримала доступ компанія “Фармак”, а МХП – відновили раніше призупинене дозволення на постачання в країну м’яса птиці.
Що стосується дронів та РЕБ, то на Близький Схід вже постачаються українські мобільні комплекси радіоелектронної боротьби “Буковель-AD” від компанії “Проксимус” та антидронні рушниці Piranha SF-3 від компанії Piranha Tech для точкового перехоплення БПЛА.
Крім того, контракти передбачають постачання дронів-перехоплювачів Sting від “Диких шершнів”, а також експортних модифікацій морських автономних човнів Magura та Sea Baby.