Угода про надра України та США на фініші – ключові деталі переговорів
Україна та США завершують роботу над угодою про надра. Вона передбачає створення спільного інвестиційного фонду для відбудови країни та співпрацю у сфері корисних копалин. Після місяців складних переговорів сторони вийшли на “фінішну пряму” підписання документа.
Головне:
- Хто був ініціатором угоди про надра між Україною та США?
- Як мінялася позиція Білого дому щодо угоди?
- Чому Україна відмовилася підписати перший варіант угоди?
- Які фінальні умови погодили сторони?
- Коли угода може набути чинності?
Хронологія переговорного процесу
Можливість співпраці у сфері корисних копалин Україна та США обговорювали з осені минулого року. Це було одним із питань на зустрічі в Нью-Йорку українського президента Володимира Зеленського з тоді ще кандидатом у президенти Штатів Дональдом Трампом у вересні 2024.
- Угода про надра – один із пунктів “плану перемоги”
У середині жовтня 2024 Зеленський представив “план перемоги”, в якому вперше прозвучала ідея угоди про надра.
Як зазначалося в четвертому пункті плану, Україна володіє природними ресурсами на трильйони доларів (уран, титан, літій, графіт та інші критично важливі метали). Ці ресурси є потенціалом економічного зростання для України та її партнерів, і водночас однією з “загарбницьких цілей” Росії.
Тож Київ виступив із пропозицією підписати угоди з ЄС і США про спільний захист і інвестування в видобуток і використання цих ресурсів.
- Перший варіант угоди від США
З боку США перші заяви щодо перспектив укладання угоди почали лунати після вступу на посаду президента Дональда Трампа.
На початку лютого 2025 очільник Білого дому розповів про намір домовитися з Києвом про угоду, яка б забезпечила доступ США до рідкісноземельних металів Україн.
Трамп сказав, що таким чином хоче “відшкодувати” надану Києву допомогу, обсяг якої, за його словами, нібито становить “500 млрд доларів”.
12 лютого 2025 міністр фінансів США Скотт Бессент приїхав до Києва з першим проєктом угоди. У ньому пропонувалося створити Інвестиційний фонд відбудови, 50% внесків якого має робити Україна зі своїх майбутніх податків від видобутку корисних копалин.
Фото: міністр фінансів США Скотт Бессент привіз до Києва перший варіант угоди про копалини (GettyImages)
Фінансові зобов’язання США не були детально прописані. Фонд мав спрямовувати кошти у відбудову України принаймні раз на рік, при цьому всі інші інвестиції могли здійснюватися не обов’язково в Україну.
Володимир Зеленський відмовився підписувати угоду, наголосивши що Україна хоче взаємовигідного партнерства та гарантій безпеки, про що не згадувалося у проєкті угоди США.
У Вашингтоні назвали рішення Києва “недалекоглядним”. При цьому обговорення продовжилися й українська сторона передала Штатам свій варіант угоди.
- Сварка в Овальному кабінеті
28 лютого Володимир Зеленський прибув до Вашингтону для зустрічі Дональдом Трампом. Анонсувалося, що під час візиту Україна та США підпишуть рамкову угоди про копалини, після чого сторони почнуть роботу над фінальною угодою з деталями про інвестиційний фонд.
Проте цього не сталося. Спілкування президентів в Овальному кабінеті переросло в публічну суперечку. Основні розбіжності стосувалися захисту українських інтересів та гарантій безпеки. Володимир Зеленський достроково залишив Білий дім, а підписання угоди відклали.
Невдовзі після перепалки в Овальному кабінеті Штати запропонували Києву перейти від рамкової угоди одразу до повноцінної.
Відповідно до тексту нового проєкту угоди, який з’явився у публічному просторі, висунуті Вашингтоном умови були вкрай не вигідними для України.
Фото: Зеленський і Трамп посперечалися в Овальному кабінеті щодо гарантій безпеки для України (GettyImages)
Передбачалося, що США буде мати більшість голосів у правлінні інвестиційного Фонду, кошти від нього будуть конвертуватися у долари й виводитися за кордон. До того ж американська сторона мала першою отримувати вигоду від роботи Фонду.
- Відновлення переговорів та Меморандум щодо угоди
Переговорний процес щодо угоди про надра активізувався на початку цього місяця. У США 11-12 квітня відбулись технічні перемовини між Вашингтоном та Києвом.
Згодом в українському уряді розповіли про важливий прогрес у переговорах зі США. 18 квітня сторони підписали “Меморандум про намір між урядом США та урядом України щодо завершення офіційної Угоди про економічне партнерство та Фонд інвестицій у відбудову”.
Ключові пункти:
- визнання внеску України у зміцнення міжнародної безпеки через добровільну відмову від ядерної зброї;
- підкреслюється прагнення США інвестувати разом з Україною у “вільну, суверенну та безпечну” країну.
- США поважають зобов’язання України, пов’язані зі вступом у ЄС або угодами з міжнародними фінансовими установами та іншими офіційними кредиторами.
Таким чином, документ засвідчив намір сторін фіналізувати угоду про економічне партнерство, яка передбачає створення Фонду інвестицій у відбудову України.
Проте Меморандум є лише попереднім етапом перед укладенням основної угоди, тому не передбачав зобов’язань України та США щодо копалин або інших економічних дій.
Через тиждень після підписання Меморандуму прем’єр-міністр Денис Шмигаль поїхав до США і зустрівся з міністром фінансів Скоттом Бессентом для фіналізації умов угоди перед підписанням.
Фото: зустріч Дениса Шмигаля та Скотта Бессента у Вашингтоні (t.me/Denys_Smyhal)
Що відомо про умови угоди
Текст проєкту угоди офіційно не оприлюднювався. Проте західні ЗМІ з посиланням на джерела в Білому домі пишуть про майбутні домовленості США та України наступне:
- Угода охоплюватиме всі мінеральні ресурси України, включаючи нафту, газ і основні енергетичні активи;
- США прагнуть отримати право першої пропозиції на інвестиції у великі інфраструктурні проєкти;
- Україна наполягає, щоб угода не суперечила її курсу на євроінтеграцію та не підривала суверенітет;
- Створення Фонду інвестицій у відбудову передбачає залучення значних американських інвестицій для модернізації інфраструктури та економіки.
Крім того, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що в ході переговорів Вашингтон відмовився від вимоги включити в угоду десятки мільярдів доларів, уже наданих від початку російського вторгнення.
США погодилися що як внесок до фонду враховуватимуть тільки майбутню військову допомогу, яку надаватимуть Україні після підписання угоди.
“Угода про надра з США буде абсолютно партнерською: інвестиційний фонд матиме 50/50 частки управління і наповнення. Внески будуть здійснюватися в грошовій формі, а американська сторона зможе зараховувати нову військову допомогу як внесок до фонду”, – розповів Шмигаль.
За його словами, в рамках угоди Україна зберігає за собою контроль над всіма ресурсами, надрами та інфраструктурою і здійснює лише внесок з нових ліцензій на корисні копалини.
Як зазначив прем’єр, фонд має інвестувати в розвиток України протягом 10 років. Це можуть бути як капітальні інвестиції, так і викуп української продукції за принципом take or pay. В угоді прописані нульові мита для США та України.
Крім того, американська сторона бере на себе зобов’язання залучати інших міжнародних партнерів. До того ж угода не суперечить вступу України до Євросоюзу.
Президент України Володимир Зеленський також поділився деталями угоди з США. За словами глави держави, нова угода стала “сильнішою” та “рівноправною”.
“Документ став значно сильнішим – рівноправним – і може стати вигідним для обох наших народів: і для України, і для Америки. Я хочу подякувати передусім нашим командам”, – заявив Зеленський.
Коли підпишуть угоду і вона набуде чинності
Про можливе підписання угоди про надра 30 квітня повідомили РБК-Україна поінформовані джерела.
За словами співрозмовників видання, перший віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко наразі перебуває у Вашингтоні для підписання документа після узгодження останніх технічних деталей
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також заявив, що угоду можуть підписати протягом найближчої доби.
Уряд вже узгодив принципові моменти, і всі необхідні погодження основних міністерств отримано. За словами очільника Кабміну, Україна технічно готова до підписання угоди, як тільки буде остаточна інформація від американських колег.
“Як тільки будуть доопрацьовані всі деталі, найближчим часом, я сподіваюсь протягом найближчої доби угода буде підписана”, – спрогнозував Шмигаль.
Прем’єр додав, що після підписання угоди з США передбачено підписання ще двох технічних угод, що стосуються створення фонду та його фінансування.
Також варто зауважити, що для набуття чинності угода про надра між Україною та США має бути ратифікована Верховною радою.
Як зазначив Денис Шмигаль, консультації щодо ратифікації документа почнуться у парламенті вже 1 травня.
Водночас як стало відомо ввечері 30 травня з публікації Financial Times, підписання угоди між Україною та США знову опинилося під загрозою зриву.
Видання написало, що під час польоту літака з першою віцепремʼєркою Юлією Свириденко до США, представники американського міністра фінансів Скотта Бессента попередили її, що вона повинна бути готова підписати всі угоди або повернутися додому.
За даними FT, Вашингтон хоче одночасно підписати рамкову угоду та окрему угоду щодо інвестиційного фонду, який буде керувати доходами від видобутку корисних копалин.
Джерело, обізнане з позицією США, вказало, що переговори затягнулися, оскільки Україна нібито намагалася “переглянути умови” документа, узгоджені раніше.
Українські джерела, своєю чергою, заявили, що інформація США є неточною, пояснивши, що Київ не може підписати обидва документи одразу. Угода про фонд має бути ратифікована парламентом перед підписанням.
При підготовці використовувалися: публікації Bloomberg, Financial Times, New York Times, заяви президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.