Через президента США Дональда Трампа європейські розвідки побоюються ділитися з розвідуправліннями країни. Це пов’язано з його ставленням до розголошення секретних даних.
Як пише видання, союзники США, які регулярно обмінюються розвідданими зі США, шукають способи захисту цілком секретної інформації від, як вони очікують, “вельми схильної до витоків адміністрації Трампа”, але “їхні можливості обмежені”.
Журналісти уточнюють, що ці країни давно турбувалися, що “послужний список” Трампа з розкриття секретної інформації продовжиться і на другий термін.
“Ця тривога посилилася після того, як Конгрес схвалив його суперечливі вибори з нагляду за розвідувальними операціями і на тлі звинувачень у тому, що конфіденційні дані вже використовують не за призначенням”, – ідеться в статті.
Але співпраця світових розвідок у сфері збору та обміну розвідданими має глибоке коріння – і її “буде нелегко розплутати”.
“Не можна просто так клацнути вимикачем”, – заявив північноєвропейський військовий чиновник, якому, як і іншим, було надано анонімність для обговорення делікатних відносин у розвідці.
Проте видання наводить приклад, коли Трамп розмістив у Twitter цілком секретне зображення місця запуску іранської ракети і поділився вкрай конфіденційною ізраїльською розвідувальною інформацією з міністром закордонних справ Росії.
Колишній високопоставлений співробітник британської зовнішньої розвідки MI6 заявив, що, коли справа стосувалася особливо секретних проєктів, служба була обережна щодо того, що розголошувати під час першої адміністрації Трампа. MI6 відмовилася коментувати цю історію.
“Завжди так, зауважте, за будь-якої адміністрації ми не просто так відкриваємо дані. Але минулого разу з Трампом ми були ще обережнішими, і мені важко повірити, що служба не буде трохи обережнішою цього разу”, – сказав колишній чиновник.
Стурбовані іноземні партнери, можливо, сподіваються, що їм вдасться більше мати справу з директором ЦРУ Джоном Реткліффом і менше з директором Національної розвідки Тулсі Габбард.
Реткліфф обіймав посаду директора національної розвідки під час першої адміністрації Трампа і вважався “одним із найменш суперечливих кандидатів у кабінет Трампа, незважаючи на минулі побоювання, що він політизував розвідку”.
“Хоча роль директора національної розвідки здебільшого бюрократична, вона буде курирувати 18 агентств, що входять до розвідувального співтовариства США, і виступатиме головним радником президента з питань розвідки”, – констатує Рolitico.
Важливо й те, що побоювання представників розвідок навряд чи можна назвати суто гіпотетичними. Річ у тім, що через місяць свого другого терміну адміністрація Трампа вже зіткнулася зі звинуваченнями в неналежному поводженні з конфіденційною інформацією.
“ЦРУ відправило несекретний електронний лист, у якому було перераховано імена і перші літери прізвищ нещодавно найнятих аналітиків і оперативників, багато з яких було найнято для роботи з Китаєм, в Управління кадрової політики в спробі виконати зусилля адміністрації зі скорочення федеральної робочої сили – потенційно наражаючи їх на прослуховування з боку іноземних супротивників”, – описують журналісти деталі випадку, що підтверджують зазначені вище побоювання.
Однак дисбаланс інформації, якою обмінюються США та їхні партнери, означає, що “вони можуть втратити більше, якщо вступлять у протиріччя з Трампом, з огляду на його часто транзакційний підхід до міжнародних справ”.
Сполучені Штати історично були найбільшим постачальником розвідданих серед партнерів Five Eyes і за їхніми межами. Американська розвідка зіграла вирішальну роль у попередженні та активізації союзників у Європі про плани Кремля вторгнутися в Україну за кілька місяців до того, як російські танки перетнули кордони країни.
“Йдеться не тільки про те, щоб ділитися, а й отримувати. Очі та вуха США вкрай важливі для України”, – заявив німецький чиновник, який побажав залишитися неназваним, оскільки він не уповноважений спілкуватися з пресою.
Але на тлі побоювань представників деяких європейських розвідок, є й ті, “хто продовжують вести справи як зазвичай “.
“Наша політика не змінилася”, – сказав Каупо Росін, директор зовнішньої розвідки Естонії.
Але “інші були більш стурбовані” і заявили, що “політична довіра до США слабшає”.
“Це зачіпає всі елементи національної безпеки, включно з ІС. Але на повсякденному рівні з професіоналами в галузі розвідки я не думаю, що є проблема – поки що”, – сказав колишній британський військовий.