Масова приватизація житла в 90-х роках спустошила державний житловий фонд, з якого воно має надаватись громадянам, що потребують поліпшення житлових умов.
Тому вирішення житлового питання стане ефективним лише тоді, коли житло від держави надаватиметься не у власність, а у тимчасове користування. Натомість держава має створити низку інструментів, які дозволять громадянам придбати його на пільгових умовах.
За її словами, Україна досі живе за Житловим Кодексом, ухваленим ще за радянських часів – 1983 року, що робить процес вирішення житлового питання громадян, які цього потребують, абсолютно неефективним.
“Кодекс створювався тоді, коли були абсолютно інші правила в житловій сфері. Житло тоді надавалося не у власність, а у безстрокове користування. Його не можна було продати, подарувати, заповісти – тільки користуватись, оскільки власником такого житла й житлового фонду загалом була держава. Але у 90-ті роки розпочалася приватизація, тому житло з державної власності перейшло до приватної. Як наслідок – ані держава, ані громади практично не мають житлового фонду, з якого житло можна надавати тим, хто потребує вирішення житлового питання”, – пояснила Шуляк.
Це призвело до того, що люди десятиліттями стоять у квартирних чергах, а ті декілька сотень квартир, які щорічно надаються в порядку черги, одразу приватизуються.
“Тобто ця система не працює – потрібні інші рішення, які за нинішніх умов будуть ефективними”, – наголосила Олена Шуляк.
Саме тому, зазначила парламентарка, необхідно змінювати правила гри в житловій сфері на законодавчому рівні. Над цим вже працюють: зараз до другого читання готують законопроєкт № 1237, і ним запроваджується низка інструментів, які, на відміну від радянських правил, працюватимуть.
“По-перше, скасовується Житловий Кодекс, за яким держава має надавати житло в безстрокове користування, після чого воно одразу приватизується. По-друге, запроваджуються європейські правила – житло від держави можна буде отримати лише тимчасово. По-третє, для тих, хто має фінансову змогу житло придбати, запускається низка пільгових фінансово-кредитних механізмів для цього”, – повідомила Шуляк.
Житло з державного та муніципального житлових фондів надаватиметься на пільгових умовах у тимчасове користування на умовах пільгової оренди. Тобто орендодавцем і утримувачем такого житла буде громада. Відповідно, орендарем буде громадянин або родина, які підпадають під відповідні критерії для того, щоб вважатися такими, що потребують поліпшення житлових умову у випадку, якщо їхній дохід не дозволяє отримати житло у власність на пільгових умовах.
За тим же принципом надаватиметься й службове житло – в тимчасове користування, допоки громадянин працює в тій чи іншій установі або відомстві, на балансі яких таке житло знаходиться. За нього потрібно буде вносити пільгову орендну плату й не можна буде приватизовувати.
“Законопроєкт дасть можливість забезпечити доступним житлом усі верстви населення України, передусім соціально вразливі категорії громадян, серед яких ВПО, бюджетники, військові, ветерани й інші люди, які потребують підтримки від держави. Доступ до пільг буде рівний з урахуванням соціально-економічного становища сімей”, – зауважила нардепка.