На Мюнхенській конференції з безпеки європейські керівники оголосили про прискорення створення власної оборонної системи та зменшення залежності від Сполучених Штатів після того, як президент США Дональд Трамп висловив намір анексувати Гренландію. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відобразила настрої, що панують серед європейських лідерів: “Деякі межі були перетнуті, і їх вже не повернути назад”. Це є найжорсткішою заявою європейського керівництва щодо трансатлантичних відносин за останні десятиліття, повідомляє Reuters.
Взаємини між Європою та США вже були напруженими протягом минулого року через повернення Трампа до Білого дому. Однак його спроби анексувати Гренландію різко посилили європейські сумніви щодо готовності Вашингтону захищати континент у рамках альянсу НАТО.
Ні слова про Україну
Держсекретар США Марко Рубіо виступив на конференції з промовою, яка мала заспокоїти європейців, але натомість викликала ще більше занепокоєння. Він заявив, що США прагнуть співпрацювати з Європою, і використовував м’якшу риторику в порівнянні з віце-президентом Джей Ді Венсом минулого року. Проте Рубіо критикував останній політичний курс Європи і, що найважливіше, не згадав НАТО, Росію або війну Москви в Україні — саме ті питання, з яких між США та партнерами в альянсі виникла прірва.
Війна в Україні ось-ось вступить у п’ятий рік, а сусіди Європи розглядають Москву як дедалі більшу загрозу. Тому лідери континенту оголосили про намір прискорити зусилля щодо зміцнення власної оборони та зменшити залежність від США.
Це загалом відповідає позиції Трампа. Його адміністрація заявляє, що очікує від Європи, що вона візьме на себе основну відповідальність за звичайну оборону континенту в найближчі роки. Натомість Вашингтон зберігатиме свою ядерну парасольку над Європою та підтримуватиме пакт взаємної оборони НАТО.
“Європейський стовп”
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер пообіцяли в Мюнхені зміцнити “європейський стовп” у межах НАТО. Але потужніша власна оборона — це також страховка на випадок, якщо Трамп або наступний американський лідер вирішить не захищати Європу.
“Цей новий початок є правильним за будь-яких обставин. Він правильний, якщо Сполучені Штати продовжуватимуть дистанціюватися. Він правильний, оскільки ми не можемо гарантувати власну безпеку самостійно”, — зазначив Мерц.
В іншій ознаці тривоги щодо безпекових зобов’язань США Мерц повідомив, що розпочав переговори з Макроном про європейське ядерне стримування. Франція має єдиний справді незалежний ядерний арсенал у Європі, оскільки британські ядерні ракети Trident виробляються та обслуговуються Сполученими Штатами.
Головне питання для Європи та її лідерів — чи зможуть вони підкріпити свої слова діями: придбати та розробити нові системи озброєння, заповнити прогалини в арсеналах у таких сферах, як ракети дальнього радіусу дії, та скоординувати свою діяльність.
Консорціуми формуються, а проєкти не рухаються
Європейські держави формують консорціуми для виробництва складних систем озброєння. Міністри оборони Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Швеції підписали у четвер лист про наміри просувати роботу над Європейським підходом до ударів далекого радіусу дії (ELSA) — проєктом розробки ракет “глибокого удару”, здатних вражати цілі на території противника.
На полях зустрічі міністрів оборони НАТО у четвер коаліції європейських країн домовилися спільно працювати над чотирма проєктами, включаючи протиракетну оборону від балістичних ракет та боєприпаси повітряного базування.
Проте деякі високопрофільні загальноєвропейські проєкти стикаються з суттєвими перешкодами. Майбутнє франко-німецько-іспанського проєкту винищувача FCAS залишається під питанням вже кілька місяців, оскільки партнери не можуть домовитися про частку роботи для залучених компаній.
Дебати щодо оборонних проєктів Європейського Союзу супроводжуються суперечками про те, чи мають вони обмежуватися лише компаніями ЄС, чи бути відкритими для інших. Франція найактивніше виступає за слоган “купуй європейське”, тоді як Німеччина та Нідерланди підтримують більш відкритий підхід.
Реальність сучасної війни
Президент України Володимир Зеленський нагадав про реальність сучасної війни, оточений величезними екранами із зображеннями та статистикою російських атак. Лише минулого місяця Україна зазнала атак понад шести тисяч дронів та 150 ракет.
“Під час цієї війни зброя розвивається швидше, ніж політичні рішення, покликані її зупинити”, — зазначив він делегатам.
Раніше повідомлялося, що цими вихідними на Мюнхенській безпековій конференції представники адміністрації Трампа продемонстрували помітно тепліший — навіть дружній — тон щодо європейських союзників. Але зміст сигналу залишився жорстким: приєднуйтеся до американського курсу або не заважайте.