Правовий статус мільйонів українських біженців у ЄС може опинитися під загрозою. Наразі немає чіткого плану, який дозволить їм залишитися після припинення вогню з Росією.
Після вторгнення Росії в лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала порятунком для майже 4,3 мільйона українців.
Директива дає змогу країнам ЄС надавати українцям право жити, працювати й отримувати доступ до послуг, при цьому більшість із них перебувають у Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Оскільки переговори про припинення вогню тривають, ця страхувальна сітка може бути зруйнована.
Недавні опитування показують, що кількість біженців, які планують повернутися в Україну, падає. Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) показують зниження з 65% у 2024 році порівняно з 77% у попередньому році.
Частка тих, хто не визначився, зросла з 18% до 24% у 2024 році, а кількість тих, хто заявив, що не має надії повернутися, зросла більш ніж удвічі – з 5% до 11%.
Припинення вогню може відразу повністю змінити ситуацію, надавши країнам, що приймають, можливість вирішувати, чи послаблювати ці заходи захисту, домагатися інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому.
У блоці, який часто паралізований дебатами з питань міграції, будь-які дії на рівні ЄС щодо продовження тимчасового захисту, найімовірніше, будуть ускладнені політично
Директива все ще має “тимчасовий” характер
Зона надання притулку в ЄС не використовувалася з моменту її ухвалення в 2001 році – доти, доки повномасштабне вторгнення Росії не призвело до її першого використання.
Минулого року уряди ЄС погодилися продовжити TPD до березня 2026 року, значно вийшовши за рамки початкових рамок, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. Будь-яке продовження здійснюється раз на рік.
Однак, хоча директива і забезпечила швидкий захист, її тимчасовий характер створює незручності для українців.
Рівні захисту також різняться залежно від країни. Кожна країна ЄС інтерпретує директиву трохи по-різному у своєму національному законодавстві, що означає, що до українців ставляться по-різному залежно від того, де вони оселилися.
Єврокомісія заявила, що почала розглядати наступні кроки, включно з питанням про те, “подовжувати чи ні” тимчасовий захист, допомагати людям переходити на національні статуси для роботи, навчання або возз’єднання сім’ї, а також надавати підтримку тим, хто вирішить повернутися в Україну.
Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан підтвердив, що Чехія, поряд із Німеччиною та Єврокомісією, бере активну участь у формуванні спільної відповіді в рамках польського головування. “Але конкретні умови ще належить обговорити”, – сказав Ракушан.
Як стало відомо Euractiv, Єврорада має намір розглянути це питання на наступному засіданні Ради з внутрішніх справ у червні.
Представник міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала підтвердила, що будь-яке рішення про припинення тимчасового захисту потребуватиме згоди всіх держав-членів, додавши, що вони очікують досягнення спільної позиції ЄС у першій половині цього року.
На національному рівні
Деякі країни не стали чекати Брюсселя і вжили заходів щодо пошуку “більш довгострокового постійного статусу”.
Польща незабаром запропонує трирічний статус тимчасового резидента українцям, які мали безперервний тимчасовий захист протягом щонайменше року.
У Чехії українцям, які проживають там понад два роки і мають роботу, буде доступний новий спеціальний п’ятирічний дозвіл на проживання з обов’язковим відвідуванням школи їхніми дітьми.
Але навіть Прага, одна з найбільших країн, що приймають українців, дала ясно зрозуміти, що не надаватиме жодних нових тимчасових заходів захисту “після закінчення війни”, заявив міністр внутрішніх справ.
Інші столиці розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія і Латвія активізуються з довгостроковими рішеннями, з різними рівнями захисту.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але рішення про те, які пропозиції будуть фактично висунуті з цього питання, ухвалюватиме наступний уряд, наголосивши на необхідності єдиного європейського підходу.
Міністерство внутрішніх справ Словаччини підтвердило, що подальші кроки щодо переміщених осіб після закінчення російського вторгнення “наразі обговорюються на рівні держав-членів, включно зі Словаччиною, а також на рівні ЄС”.